793
850 тисяч років тому в одній іспанській печері відбувалося щось, від чого сьогодні холоне кров: давні родичі людей не просто практикували канібалізм, а поїдали як дітей, так і дорослих членів своїх груп. Нові знахідки з печери Гран-Доліна, описані командою з Каталонського інституту палеоекології людини та соціальної еволюції (IPHES) і представлені у матеріалі Live Science, змушують переглянути наші уявлення про те, кого саме й навіщо їли ці істоти.
Що відомо коротко
- У печері Гран-Доліна у горах Сьєрра-де-Атапуерка виявили нові кістки давнього виду Homo antecessor.
- На щонайменше двох десятках кісток та зубів знайдено зарубки від камʼяних знарядь, характерні для розбирання туші.
- Раніше канібалізм повʼязували переважно з кістками <strongнемовлят та підлітків, тепер же виявлено численні рештки дорослих особин.
- Загальна кількість відомих особин на стоянці зросла щонайменше до 13, при цьому близько половини з них — дорослі.
- У тій самій печері знайдено камʼяні знаряддя і кістки тварин (гієн, бобрів, оленів, коней, носорогів) з такими ж слідами обробки, як і на людських рештках.
Як зрозуміти канібалізм через кістки
Щоб відрізнити ритуал від «мʼясної» практики, археологи дивляться на кістки так, як криміналісти оглядають місце злочину. Якщо уявити тіло як «скелетну курку», то сліди від обробки мають бути там, де зручніше знімати мʼясо та розбивати кістки для доступу до кісткового мозку.
У Гран-Доліні камʼяні знаряддя залишили на кістках Homo antecessor саме такі технічні «підписи»: паралельні зарубки від різання, сліди від розчленування суглобів, іноді — розбиті кістки. Ба більше, деякі людські кістки мають сліди людських зубів. У поєднанні з тими самими прийомами обробки тварин це свідчить, що людей тут розбирали та їли подібно до здобичі.
Хто такі Homo antecessor і що нового показали знахідки
Homo antecessor — вимерлий родич сучасних людей, що жив у Європі приблизно між 1,2 мільйона та 770 тисячами років тому. Це не «наші пращури» у прямому розумінні, але одна з гілок великого дерева людської еволюції.
Нові розкопки в Гран-Доліні принесли два з десятком кісток та зубів: фрагменти черепа, хребта, кінцівок (рук і ніг) й три зуби. Серед них — перша у цьому місці ліктьова кістка дорослого Homo antecessor. Це важливо, бо раніше більшість матеріалу, повʼязаного з канібалізмом, належала немовлятам та підліткам.
Тепер картина змінилася. Як пояснює біологічна антропологиня Пальміра Саладіє (Palmira Saladié), поява дорослих особин зі слідами порізів показує, що канібалізм не обмежувався молодими. Археолог Андреу Ольє (Andreu Ollé) зазначає, що збільшення кількості особин, особливо дорослих, дає змогу розглядати цю популяцію значно повніше, ніж раніше.
Печера як різниця: інструменти, тварини й люди
У тому самому шарі печери Гран-Доліна археологи знаходять цілу «кухню камʼяного віку». Тут лежать знаряддя з кременю, кварциту та пісковику — ножеподібні відщепи, рубила, інші інструменти, якими різали й розбивали кістки.
Разом із людськими рештками знайдено кістки гієн, бобрів, оленів, коней і навіть носорогів. На них бачать ті ж самі схеми обробки, що й на кістках Homo antecessor. Це виглядає так, ніби мисливці приносили до печери різну здобич і розбирали її за відпрацьованим «рецептом» — і часом цією здобиччю ставали інші люди.
Комбінація камʼяних інструментів, слідів порізів, розбитих кісток і зубних відмітин створює дуже щільний ланцюжок доказів: тіла не просто вбивали й залишали, їх цілеспрямовано споживали.
Навіщо Homo antecessor їли собі подібних
Попередні дослідження пропонували відносно «прагматичне» пояснення: більшість кісток зі слідами канібалізму належала немовлятам і підліткам, яких легше схопити й убити як беззахисних членів ворожих груп. Така поведінка могла бути формою міжгрупової агресії і водночас джерелом калорій.
Однак поява численних дорослих особин руйнує просту модель «їли тільки слабких». Вона натякає, що в давніх конфліктах могли загибати цілі невеликі групи, включно з дорослими, або що канібалізм був гнучкішою стратегією, ніж вважалося. Чи йшлося про харчовий дефіцит, війни між групами, чи про соціальні практики — лишається незрозумілим.
Дослідники наголошують: причина канібалізму в Гран-Доліні поки що невідома. Вони лише впевнені, що це не був одиничний випадок: сліди свідчать про багато епізодів у різний час.
Що вчені планують дізнатися далі
Археологиня Маріна Москера (Marina Mosquera) підкреслює, що команда «лише почала розкопувати цю нову ділянку» Гран-Доліни, а перші результати вже демонструють її величезний науковий потенціал. Це як відкрити лише перші сторінки дуже старого, але надзвичайно важливого архіву.
Наступні аналізи кісток мають відповісти на кілька ключових питань. По-перше, чи існували відмінності за віком: чи частіше їли дітей, чи дорослих, чи це було рівномірно. По-друге, скільки було окремих епізодів канібалізму і наскільки вони тривали в часі. По-третє, що така поведінка може сказати про соціальну організацію Homo antecessor: розмір груп, стосунки між ними, моделі насильства.
FAQ
Цей канібалізм був ритуальним чи «утилітарним»?
За наявними даними, він виглядає радше «утилітарним» — тобто повʼязаним із отриманням їжі. Про це свідчать однакові прийоми обробки людських і тваринних кісток. Проте повністю виключити ритуальні елементи наразі неможливо.
Чому вчені так упевнені, що тіла саме їли, а не просто розчленовували?
Окрім порізів від камʼяних знарядь, на деяких кістках є сліди людських зубів. Такі відмітини важко пояснити інакше, ніж укусами під час споживання мʼяса. Разом це створює дуже переконливий набір доказів.
Чи був канібалізм чимось звичайним для давніх людей?
Канібалізм відомий у декількох видів давніх гомінінів, але він не був універсальною чи постійною практикою. Часто його повʼязують із екстремальними умовами, конфліктами між групами або особливими культурними нормами, однак конкретні причини майже завжди важко відновити.
Як ці знахідки змінюють наше розуміння еволюції людини?
Вони нагадують, що еволюція не була «маршем прогресу» до гуманності. Давні родичі людей могли поєднувати розвинені інструменти та соціальність із жорстокою конкуренцією й насильством. Це робить історію нашого роду складнішою й менш однозначною.
Картина Гран-Доліни показує, що перші європейські люди дивилися на собі подібних не лише як на родичів, а й як на потенційну здобич — і ця думка змушує по-новому замислитися, як тонко нині відділено «людяність» від тваринної боротьби за виживання.
Давні родичі людей їли й дорослих і дітей у печері Іспанії з’явилася спочатку на Цікавості.
