909
Із гарбузом легко помилитися в обидва боки. Знятий зарано, він виглядає красиво, але залишається водянистим і прісним, а лежить у кращому разі до Нового року. Перетриманий на грядці до справжніх приморозків підмерзає в місцях контакту з землею, і гниль з’являється вже через кілька тижнів. Вікно, коли плід і достиг, і ще не постраждав, триває приблизно два-три тижні.
Точний строк залежить від виду. Твердокорі гарбузи, з яких зазвичай беруть насіння, достигають за 90-110 днів від сходів. Великоплідні, найсолодші й найпоширеніші на українських городах, потребують 110-130 днів. Мускатні — найпізніші, їм треба 130-150 днів, тому в північних областях вони часто не встигають і їх доводиться доводити вже вдома.
Ознаки, за якими читають стиглість
Найнадійніший показник — плодоніжка. У зрілого гарбуза вона повністю дерев’яніє, стає сухою, твердою й ребристою, з чіткими поздовжніми борозенками, а місце її прикріплення до плода підсихає. Зелена, соковита, гладка плодоніжка означає, що плід ще тягне поживні речовини з батога й знімати його рано.
Другий орієнтир — кірка. Її натискають нігтем у затіненому місці, ближче до низу: у стиглого плода слід не залишається зовсім. Колір стає рівним і насиченим, характерним для сорту, малюнок із плям і смуг проступає чітко, а поверхня вкривається ледь помітним восковим нальотом, який не варто стирати.
Допоміжні ознаки теж працюють. Постукування кісточками пальців дає глухий низький звук замість дзвінкого. Батіг біля плода підсихає, вусики поруч із плодоніжкою чорніють і скручуються, а листя жовтіє й лягає. Якщо все це збіглося — гарбуз готовий.
Коли зрізати й що робити далі
Головне обмеження — приморозки. Навіть коротке мінус один-два по кірці робить її вразливою, і плід починає підгнивати з боку, що лежав на землі. У західних і північних областях гарбузи знімають до 20-25 вересня, у центрі — на початку жовтня, на півдні можна дотягнути до середини жовтня. Збирають у суху сонячну погоду, коли роса вже зійшла.
Зрізають секатором чи ножем, залишаючи плодоніжку довжиною 5-8 сантиметрів. Обламувати її не можна: відкрита рана — прямий шлях для інфекції, і такий плід не пролежить і місяця. Переносити гарбуз за плодоніжку теж не варто, вона легко відламується разом зі шматком м’якуша.
Знятий урожай не миють. Землю знімають сухою ганчіркою, після чого плоди тримають 10-14 днів у теплі, при плюс двадцяти п’яти, під навісом чи в сухому приміщенні — за цей час кірка дозріває й ущільнюється, а дрібні подряпини затягуються. Далі гарбузи переносять у сховище з температурою плюс вісім-дванадцять і вологістю 60-75 відсотків, укладаючи плодоніжкою вгору так, щоб вони не торкалися один одного.
Коротко: дивіться на плодоніжку й кірку, а не на календар, знімайте до першого приморозку, залишайте хвостик у кілька сантиметрів, не мийте і два тижні тримайте в теплі. Великоплідні сорти при таких умовах спокійно лежать до березня, а мускатні за час зберігання стають навіть солодшими, ніж були в жовтні.
