879
Наприкінці літа в кожного, хто має город, накопичується коробка з відкритими пакетиками: залишки насіння з весняних посівів, торішні запаси, власноруч зібрані томати й огірки, подарунки від сусідів. Восени й узимку до цієї коробки додасться нове насіння з магазину, а навесні все це піде в ґрунт разом — і в найгіршому випадку частина грядок просто не зійде. Дізнаєшся про це через два тижні після посіву, коли пересівати вже пізно або доведеться зсувати всі строки.
Перевірка на схожість займає від трьох днів до трьох тижнів залежно від культури і не потребує нічого, крім блюдця, тканини й теплого місця. Робити її зручно саме зараз або восени, коли город уже не забирає весь час, а до посівної залишається пів року: буде час докупити те, чого бракує, і не хапати перше-ліпше в березневій черзі.
Як зробити пророщування вдома
Відрахуйте від кожного сорту десять насінин, а якщо його багато — двадцять, так простіше рахувати відсотки. Брати їх треба не з поверхні, а перемішавши вміст пакетика: дрібне й порожнє насіння зазвичай осідає донизу. Складіть насінини на блюдце, застелене ватним диском, паперовим рушником або клаптиком бавовняної тканини, накрийте другим шаром, змочіть водою кімнатної температури й злийте зайве — тканина має бути вологою, але насіння не повинно плавати. Блюдце вкладіть у пакет або накрийте кришкою, залишивши щілину для повітря, і поставте в тепле місце з температурою плюс двадцять — двадцять п’ять градусів: біля холодильника ззаду, на кухонну шафу, але не на батарею й не на сонячне підвіконня.
Раз на день пакет відкривають на кілька хвилин, щоб провітрити, і за потреби зволожують тканину. Пророслими вважають насінини, у яких корінець вийшов і став завдовжки приблизно як саме насіння. Плісняву на окремих насінинах не варто ігнорувати — такі краще прибрати, а тканину замінити.
Строки відрізняються, і це важливо, бо багато хто викидає нормальне насіння, не дочекавшись. Редиска, руккола й крес сходять за три-п’ять днів, капуста й ріпа за чотири-шість, огірок, кабачок і гарбуз за чотири-вісім, томат за п’ять-десять, буряк за шість-десять, цибуля за сім-дванадцять, перець за вісім-чотирнадцять, морква й кріп за десять-сімнадцять, петрушка й селера можуть тягнути до двадцяти днів. Рахують у два заходи: на ранній строк дивляться енергію проростання, на кінцевий — власне схожість.
Що робити з результатом
Порахувати відсоток просто: скільки насінин із десяти проросло, стільки й десятків відсотків. Понад вісімдесят відсотків — насіння повноцінне, сійте за звичайною нормою. Шістдесят-вісімдесят — придатне, але норму висіву збільшують приблизно в півтора раза. Сорок-шістдесят — тільки для дорогого чи рідкісного сорту, і краще через розсаду, коли кожен сходинок під контролем. Менше сорока відсотків — витрачати на це грядку не варто, надто для моркви чи цибулі, де рідкі сходи одразу заростають бур’яном.
Заразом перегляньте дати. Реальні строки зберігання при кімнатних умовах приблизно такі: огірок, кабачок, гарбуз і диня — шість-вісім років, причому дворічне насіння огірка часто дає більше жіночих квіток, ніж свіже; томат — чотири-п’ять років; капуста, редиска, редька, буряк — чотири-п’ять; перець і баклажан — три-чотири; горох і квасоля — три-п’ять; морква, кріп, петрушка, пастернак і селера — два-три роки; цибуля-чорнушка — усього рік-два. Насіння селерових і цибуля старіють найшвидше, тому саме їх варто перевіряти щороку.
Пророслі насінини після тесту не викидають: якщо сезон дозволяє, їх можна висіяти, тільки обережно, щоб не обламати корінець. Решту запасів після ревізії краще перекласти в паперові пакети з підписаним сортом і роком, скласти в коробку й тримати в сухому прохолодному місці — не в теплій кімнаті й не в підвалі, де волого.
Півгодини роботи з блюдцем і трохи терпіння економлять навесні цілу грядку й два тижні сезону. Особливо це стосується власноруч зібраного насіння і всього, що пролежало більше трьох років.
