Лілійники можуть роками рости на одному місці, але з часом старий кущ стає надто щільним: середина оголюється, листя дрібнішає, а квітконосів стає менше. Осінній поділ дозволяє одночасно омолодити рослину й отримати кілька нових саджанців без купівлі додаткового посадкового матеріалу.
Найкраще ділити кущ після завершення основного цвітіння, коли спека вже спала, але до морозів залишається кілька тижнів. Земля ще тепла, тому нові ділянки встигають сформувати дрібні корені до зими.
Перед викопуванням рослину добре поливають. Кущ обкопують по колу й дістають із великою грудкою землі. Коріння обережно очищають, після чого рослину ділять руками або гострим ножем на кілька частин. Кожна ділянка повинна мати здорову кореневу систему і хоча б кілька сильних віял листя.
Листя після поділу можна вкоротити
Довге листя обрізають приблизно наполовину, щоб зменшити випаровування води й навантаження на пошкоджені корені. Загнилі, пересохлі або травмовані частини кореневища видаляють.
Для посадки готують ями трохи ширші за кореневу систему. На дні формують невеликий горбик, по якому розправляють корені. Коренева шийка не повинна опинитися надто глибоко — це може погіршити цвітіння.
Після посадки землю добре поливають і за необхідності мульчують тонким шаром органіки. У суху осінь вологість контролюють до стійкого похолодання, але не допускають постійного заболочення.
Поділений старий кущ може цвісти слабше в перший сезон після пересадки, зате надалі омолоджені рослини формують більше сильних пагонів і повертають характерну для сорту пишність.

3523