3505
Біла конюшина дедалі частіше розглядається як альтернатива класичному газону, особливо на ділянках, де власники не хочуть постійно косити траву, підживлювати її азотом і регулярно поливати влітку. Вона утворює щільний зелений покрив, добре відновлюється після витоптування й довше зберігає зелений колір під час посухи.
Головна особливість конюшини — здатність співіснувати з азотфіксувальними бактеріями на коренях. Завдяки цьому вона потребує менше азотних підживлень, ніж звичайна газонна трава. На біднішому ґрунті це помітна перевага, оскільки покрив довше залишається густим без постійного внесення добрив.
Біла конюшина має невисокий ріст, тому її косять рідше. Якщо залишати частину квітів, газон приваблює бджіл та інших запилювачів. Для саду це корисно, але для сімей із маленькими дітьми або людей з алергією на укуси бджіл може бути недоліком.
Такий газон має й слабкі сторони
Конюшина менш стійка до дуже інтенсивного постійного навантаження, ніж спеціальні спортивні газонні суміші. На доріжках, де люди ходять щодня, або на місцях активних ігор покрив може витиратися швидше.
Крім того, біла конюшина активно розповзається по ділянці. Якщо поруч є декоративні клумби або грядки, її доведеться періодично стримувати по краях. У природному саду це не проблема, але для чітких геометричних композицій потрібен додатковий контроль.
Висівають конюшину на добре підготовлений вирівняний ґрунт. Насіння дуже дрібне, тому його не заглиблюють сильно. Після посіву поверхню злегка ущільнюють і підтримують помірну вологість до появи сходів.
Біла конюшина може використовуватися як самостійний покрив або як домішка до звичайного газону. Другий варіант часто дає більш стійку систему: трава забезпечує щільність, а конюшина допомагає покриву краще переносити посуху й бідніший ґрунт.
