2238
Сейсмічні дані місії NASA InSight дали новий погляд на геологічне минуле Марса. Дослідники з Оксфордського та Брістольського університетів дійшли висновку, що в глибині Червоної планети могли існувати великі магматичні системи, у яких розплавлена порода багаторазово переміщувалася, змінювала склад і переробляла марсіанську кору. Така картина несподівано нагадує земні процеси, хоча Марс не має сучасної тектоніки плит.
На Землі складні магматичні системи часто пов’язані з рухом літосферних плит. Магма може підніматися через кору, зупинятися в резервуарах, частково кристалізуватися, змішуватися з новими порціями розплаву та знову рухатися. У результаті виникають великі багаторівневі системи, які можуть простягатися через значну частину кори.
Довгий час вважалося, що подібна складність потребує саме активної тектоніки плит. Марс, однак, протягом більшої частини своєї історії не мав такого режиму. Це робило його зручним прикладом планети, де магматизм мав бути простішим і локальнішим.
Новий аналіз використав сейсмічні спостереження InSight, який працював на Марсі з 2018 року. Апарат реєстрував марсотруси і дозволив ученим визначати, як хвилі проходять через різні шари планети. Швидкість і характер проходження хвиль залежать від складу, температури та структури порід.
Дослідники побачили ознаки нижньої кори, з якої частина легкоплавких компонентів уже була вилучена. Така картина сумісна зі сценарієм, коли магма не просто одноразово піднялася з мантії, а проходила через багатоетапну переробку всередині кори.
Моделі показують, що розплав міг переміщуватися через різні рівні марсіанської кори, накопичуватися, кристалізуватися й знову підніматися. У масштабі планети такі процеси могли формувати системи протяжністю в сотні або навіть тисячі кілометрів.
Це змінює уявлення про те, наскільки складною може бути геологічна еволюція планети без тектоніки плит. Якщо Марс справді мав розвинені магматичні мережі, подібні процеси теоретично можуть відбуватися і на інших кам’янистих світах, де плити не рухаються так, як на Землі.
Робота також має значення для реконструкції історії марсіанської кори. Магматичні процеси впливають на хімічний склад порід, виділення тепла й циркуляцію рідин. Тому нова модель може допомогти краще зрозуміти, у яких районах Марса в минулому могли існувати довготривалі джерела тепла і геологічно активні середовища.
Автори не стверджують, що під Марсом сьогодні існує величезний океан магми. Йдеться про сейсмічні сліди давніх процесів, зафіксовані в структурі кори. Проте саме вони показують: геологічна історія Червоної планети могла бути набагато складнішою, ніж проста послідовність окремих вулканічних вивержень.
https://www.sciencedaily.com/releases/2026/09/260901070529.htm
