1067
Бензодіазепіни можуть швидко зменшувати тривогу, м’язове напруження та допомагати при окремих гострих станах, але саме швидкий ефект робить їх потенційно ризикованими при тривалому або неконтрольованому використанні. У великих спостереженнях прийом препаратів при тривожних розладах пов’язували з вищим ризиком подальших проблем із залежністю.
До групи належать препарати на кшталт діазепаму, алпразоламу, клоназепаму та лоразепаму. Вони посилюють дію гальмівного нейромедіатора ГАМК, тому нервова система швидко переходить у менш збуджений стан.
Чому виникає толерантність
При регулярному прийомі мозок адаптується до препарату. Та сама доза може діяти слабше, і людина відчуває спокусу збільшити її. Одночасно формується фізична залежність, тому різка відміна після тривалого використання може викликати безсоння, сильну тривогу, тремор і навіть судоми.
Саме тому бензодіазепіни зазвичай призначають короткими курсами або для чітких показань. Для довгострокового лікування тривожних розладів частіше використовують психотерапію та інші групи препаратів.
Особливо небезпечне поєднання з алкоголем, опіоїдами та іншими речовинами, що пригнічують центральну нервову систему. Їхня дія підсумовується, і ризик надмірної седації та пригнічення дихання зростає.
Чому «таблетка замість алкоголю» — погана стратегія
Якщо людина використовує препарат не за призначенням лікаря, а щоб розслабитися, заснути або пережити стрес, це вже підвищує ризик психологічної залежності від швидкого фармакологічного ефекту.
У великому ретроспективному дослідженні пацієнти з тривожними розладами, які отримували бензодіазепіни, частіше мали подальші діагнози розладів, пов’язаних із вживанням психоактивних речовин. Такі дані не доводять прямої причинності, але підтверджують необхідність обережного призначення.
Якщо бензодіазепін уже приймається регулярно, припиняти його раптово не слід. Схему поступового зниження дози має визначити лікар, особливо після тривалого застосування.
Для людей із тривогою важливо мати альтернативні способи швидкої стабілізації стану — дихальні техніки, психотерапевтичні навички, сон і підтримку. Це не замінює лікування, але зменшує потребу покладатися лише на препарат із миттєвим ефектом.
Якщо препарат призначений коротким курсом, пацієнту варто ще на старті знати план завершення лікування. Чітке розуміння строків і причин прийому зменшує ризик того, що «кілька днів для тривоги» непомітно перетворяться на місяці регулярного використання.
Джерело: Drug and Alcohol Dependence Reports
