1549
Сучасних комах легко впізнати за трьома парами ніг, але 324 мільйони років тому еволюція ще експериментувала з набагато дивнішими конструкціями. Новий вид Chosha praecursor мав звичні шість ходильних ніг на грудях і ще дев’ять пар сегментованих придатків на черевці — разом 24 ноги. Частина задніх кінцівок була схожа на весла, тому дослідники вважають тварину напівводною перехідною формою між давніми водними членистоногими та комахами, які остаточно освоїли сушу.
Скам’янілість знайшли ще 1985 року в темних сланцях Tesnus Formation у Західному Техасі, неподалік від Big Bend National Park. Спочатку її прийняли за молоду особину ракоподібного Tesnusocaris goldichi, знайденого в тих самих породах.
Через таке визначення зразок десятиліттями не вважали особливо важливим. Він лежав у музейній колекції в Сан-Дієго, доки палеоентомолог Ерік Тіхелка не побачив його старий малюнок у російському підручнику з палеонтології.
Повторне дослідження за допомогою поляризованого світла показало деталі, які раніше губилися на темній породі. У тварини виявили трисегментні груди, три пари нормальних ходильних ніг, антени, яйцеклад і кінцевий хвостовий філамент — набір ознак, характерний саме для ранніх комах.
Найдивнішими були черевні кінцівки. На сегментах 1–9 розташовувалися додаткові багатосегментні придатки, а частина задніх мала сплощену веслоподібну форму.
Таких розвинених черевних ніг немає в жодної сучасної комахи. У живих представників групи від давньої багатоногої спадщини залишилися лише окремі сильно змінені структури.
Chosha praecursor мала близько 32 міліметрів завдовжки без урахування довгих хвостових придатків, а повна довжина могла наближатися до 50 міліметрів.
Геологічне середовище теж підтримує напівводну інтерпретацію. Породи сформувалися поблизу мілководної дельти та узбережжя, де рання комаха могла переміщатися між водою, мулом і сушею.
Палеонтологи припускають, що її додаткові ноги одночасно допомагали плавати й, можливо, виконували дихальну функцію. Харчуватися такі тварини могли перегноєм, рослинними рештками та грибними спорами.
Знахідка заповнює частину так званого «розриву шестиногих» — великої прогалини між молекулярними оцінками походження комах і їхнім бідним раннім викопним літописом.
Генетичні реконструкції давно вказували, що предки шестиногих відокремилися від ракоподібних значно раніше, ніж з’являються безперечні комахи у викопних породах. Chosha показує, що в цей перехідний час існували форми зі змішаним водно-наземним набором ознак.
Сучасні комахи зрештою втратили додаткові черевні кінцівки й закріпили за собою шестиногу будову. Нова скам’янілість показує, що цей знайомий сьогодні план тіла виник не одразу, а сформувався після довгого еволюційного переходу між водою та сушею.
https://www.sciencenews.org/article/insects-fossil-record-24-legs
