1650
Домашні коти не завжди демонструють прихильність так відкрито, як собаки, але це не означає відсутності зв’язку з людиною. Дослідники поведінки тварин звертають увагу на окситоцин — гормон і нейропептид, який бере участь у соціальній взаємодії та формуванні прихильності.
Що показують дослідження
У людей окситоцин пов’язаний із багатьма процесами, зокрема з реакціями на дотик, близькість і взаємодію. У тварин також вивчають, як його рівень змінюється під час контакту з господарем і чи пов’язаний він із поведінковими сигналами довіри.
Коти спілкуються за допомогою пози тіла, хвоста, міміки, голосу та запахових позначок. Коли тварина треться щокою об людину або охоче приймає погладжування, це може свідчити про позитивне ставлення, хоча значення поведінки завжди залежить від ситуації.
Чому це важливо
Вимірювання гормонів не дає простого тесту на любов. Рівень окситоцину змінюється під впливом багатьох умов, методи забору зразків мають свої обмеження, а результати невеликих досліджень не завжди можна переносити на всіх котів.
Деякі тварини люблять частий фізичний контакт, інші віддають перевагу спокійному перебуванню поруч. Власникам корисніше спостерігати за індивідуальними сигналами комфорту й уникати нав’язування взаємодії, ніж намагатися знайти універсальний спосіб «підвищити окситоцин».
Вивчення взаємодії людей і котів допомагає краще розуміти механізми соціальної поведінки між видами. Однак науковці поки не мають підстав стверджувати, що всі коти реагують на господарів однаково або що гормональний показник сам по собі доводить силу стосунків.
