В австрійському архіві знайшли неопублікований рукопис Ервіна Шредінгера, одного із засновників квантової механіки. Короткий текст, написаний у середині 1940-х років, повертає нас до суперечки про те, чи справді випадковість у мікросвіті є фундаментальною.

Що показують дослідження
Історик фізики Флавіо Дель Санто з Женевського університету дослідив тристорінковий документ із фондів австрійської бібліотеки. Рукопис стосувався дискусії про детермінізм, що тривала в наукових виданнях у 1944–1945 роках.
На той час фізики обговорювали, чи можна доповнити квантову теорію прихованими параметрами, які визначають результат вимірювання. Один аргумент стверджував, що така модель принципово неможлива. Шредінгер навів приклад, який показував обмеження цього аргументу.
Чому це важливо
Його математична конструкція була доказом можливості певного типу моделі, а не твердженням, що вся природа суворо передбачувана. Це важливе розрізнення: спростувати конкретний доказ неможливості не означає довести, що приховані параметри насправді існують.
Знахідка також ускладнює популярний образ Шредінгера як беззастережного прихильника детермінізму. Історик звертає увагу, що вчений допускав фундаментальну непередбачуваність у природі ще до того, як квантова механіка оформилася в сучасному вигляді.
Рукопис не змінює експериментальних результатів квантової фізики. Його цінність — у точнішому розумінні наукової дискусії, з якої виросли сучасні питання про вимірювання, реальність і межі передбачення.

1639