1381
У декоративних садах дедалі частіше поєднують різні види мульчі — кору, деревну тріску, гравій і камінь. Такий підхід іноді називають «азіатським» або східним мульчуванням через візуальну схожість із японськими садами, але практична мета залишається звичною: прикрити ґрунт, зменшити випаровування й обмежити ріст бур’янів.
.jpg)
Мульчований ґрунт повільніше перегрівається влітку й довше зберігає вологу після поливу. Це особливо помітно на відкритих сонячних ділянках, де гола земля може сильно нагріватися вже до середини дня.
Органічна й мінеральна мульча працюють по-різному
Кора та деревна тріска з часом розкладаються й поступово додають у верхній шар органічний матеріал. Їх доводиться періодично поновлювати, але вони добре підходять під декоративні кущі, багаторічники й частину дерев.
Гравій і камінь не розкладаються так швидко й довше зберігають декоративний вигляд. Вони особливо доречні біля посухостійких рослин, які люблять суху поверхню й хороший дренаж. Водночас темний камінь під прямим сонцем може сильно нагріватися.
Перед укладанням мульчі ґрунт очищають від багаторічних бур’янів і добре поливають. Якщо просто засипати пирій або іншу кореневищну рослинність шаром каменю, бур’яни з часом все одно можуть пробитися крізь покриття.
Товщина шару має значення
Надто тонка мульча майже не стримує випаровування й бур’яни. Занадто товстий шар органіки, особливо безпосередньо біля стебел, може утримувати надлишкову вологу й сприяти загниванню.
Біля стовбурів дерев і основи кущів залишають невелике вільне кільце. Не потрібно робити «вулкан» із кори навколо стовбура — кора повинна лежати на ґрунті, а не постійно торкатися кори дерева.
Поєднання каменю, кори й рослин може бути не лише декоративним. За правильної підготовки воно зменшує кількість прополювань, стабілізує температуру ґрунту й допомагає рослинам легше переносити періоди спеки.
.jpg)
.jpg)
