1330
Людям із гіпертонією часто говорять «більше рухайтеся», але це звучить надто загально. Новий великий аналіз спробував відповісти конкретніше: які саме формати тренувань найбільш помітно впливають на тиск.
До систематичного огляду та метааналізу увійшло 31 дослідження за участю 1345 людей із гіпертонією. Автори порівнювали різні види активності — аеробні навантаження, силові вправи, високоінтенсивні інтервали та інші формати.
Найкращі результати показали два підходи. Перший — поєднання аеробного навантаження, наприклад бігу або велотренування, із силовими вправами. Другий — високоінтенсивне інтервальне тренування, або HIIT.
Обидва формати були пов’язані зі зниженням як систолічного, так і діастолічного тиску протягом 24 годин після навантаження. Саме 24-годинні показники важливі, тому що дають точнішу картину, ніж один вимір у кабінеті.
Регулярні тренування також покращують еластичність судин, допомагають нервовій системі краще регулювати їхній тонус і можуть позитивно впливати на чутливість до інсуліну, запальні процеси та оксидативний стрес.
Це не означає, що людині з високим тиском потрібно одразу переходити до жорсткого HIIT. Інтенсивність має відповідати фізичній формі, віку та наявним захворюванням.
Фізична активність працює разом з іншими заходами: скороченням надлишку солі, помірним споживанням алкоголю, нормальним сном і, якщо потрібно, медикаментами. Тренування не замінюють призначене лікування, але можуть бути важливою частиною контролю тиску.
Джерело: https://www.prevention.com/health/health-conditions/a71434120/lower-blood-pressure-exercises-study/
