620
Російська влада посилює тиск на європейські компанії, які продовжують працювати в країні, використовуючи механізм так званого тимчасового управління. Після передачі російських активів Nestlé, Metro AG та Auchan під контроль державних структур у бізнес-середовищі зросли побоювання, що наступними можуть стати інші великі європейські групи.
Кремль пояснює такі рішення відповіддю на політику Європейського Союзу щодо війни проти України. Російська влада звинувачує ЄС у постачанні озброєння, розвідданих і фінансовій підтримці Києва та називає втручання в західний бізнес «асиметричною відповіддю».
За даними Reuters, один із російських урядових співрозмовників прямо описав логіку кампанії словами про те, що європейські компанії мають «боятися» можливих наслідків. Це демонструє, що корпоративні рішення використовуються не лише як економічний, а й як політичний інструмент тиску.
Під тимчасовим управлінням іноземний власник формально може залишатися власником активу, однак фактично втрачає контроль над операційною діяльністю. У низці попередніх випадків такий крок завершувався продажем бізнесу російським структурам на умовах, далеких від ринкових.
Із початку повномасштабної війни під подібні заходи потрапили понад сотня компаній з іноземною участю. Найчастіше це були європейські групи, які не встигли або не змогли повністю вийти з російського ринку.
Підвищені ризики тепер стосуються не лише промислових або торговельних компаній. У Reuters зазначають, що серед потенційно вразливих можуть бути й великі європейські банки, які все ще мають значну присутність у Росії, зокрема UniCredit та Raiffeisen.
Для фінансових груп ситуація особливо складна. Російська влада обмежує продаж активів і виведення капіталу, тому компанії не можуть просто швидко залишити ринок. Одночасно вони перебувають під тиском європейських і американських регуляторів, які вимагають скорочувати російські операції.
Кремль пов’язує корпоративний тиск і з замороженими російськими активами в Європі. Близько 210 млрд євро російських суверенних коштів залишаються заблокованими в ЄС, і Москва регулярно погрожує дзеркальними заходами щодо західної власності.
За останній рік кількість великих європейських компаній, які продовжують працювати в Росії, скоротилася. Водночас частина американських груп зберігає присутність, а Кремль демонструє більш обережне ставлення до них на тлі окремих переговорних контактів із Вашингтоном.
Для західного бізнесу це створює дедалі більш нерівні умови. Компанія може залишатися в Росії через складність виходу, але водночас ризикує втратити контроль над активами за політичним рішенням.
Сама Москва не виключає можливості зворотного перегляду окремих рішень у майбутньому, однак зараз діалог із ЄС майже відсутній. Тому тимчасове управління фактично стає постійним ризиком для компаній, які ще не покинули російський ринок.
У довгостроковій перспективі така політика може ще сильніше відлякувати іноземний капітал. Навіть після можливого завершення війни інвестори враховуватимуть не лише санкції, а й ризик втрати активів через рішення держави без гарантій швидкого юридичного захисту.
