У Латвії проходять вибори до 15-го Сейму, і головними темами кампанії стали не лише економіка та соціальна політика, а й питання оборони, підтримки України та відносин із Росією. За місця у парламенті борються кілька політичних сил, а соціологи допускають, що п’ятивідсотковий бар’єр можуть подолати одразу сім партій.

Цьогорічне голосування відбувається на тлі підвищеної уваги до безпеки. Латвія є державою східного флангу НАТО і одним із лідерів ЄС за обсягом військової допомоги Україні на душу населення. Водночас частина виборців дедалі гостріше говорить про інфляцію, проблеми в освіті та медицині й вимагає від влади більше уваги до внутрішніх питань.
Особливо складна ситуація у Латгалії — найбіднішому регіоні країни біля кордону з Росією, де значна частина населення говорить російською. Там критика державних витрат на оборону й допомогу Україні звучить частіше, однак журналісти наголошують, що невдоволення соціальною політикою не дорівнює підтримці Кремля. Багато місцевих жителів прямо відкидають ідею будь-якого російського «захисту» або втручання.
Фаворитом перегонів називають чинного прем’єра Андриса Кулбергса. Він наполягає, що для держави на зовнішньому кордоні ЄС і НАТО витрати на безпеку мають становити щонайменше 5% ВВП. Опоненти пропонують частину оборонного бюджету перерозподілити на поліцію, рятувальні служби та зарплати працівникам державного сектору.
Ще одна конфліктна тема — мовна політика. З 1 січня 2027 року суспільні медіа мають практично припинити регулярне мовлення новин російською мовою, а шкільна система продовжує перехід на латиську. Партії, які працюють із російськомовним електоратом, намагаються використати це питання у виборчій боротьбі.
Аналітики очікують, що стратегічний зовнішньополітичний курс Латвії після виборів навряд чи радикально зміниться. Основна інтрига полягає у тому, якою буде майбутня коаліція та з ким доведеться домовлятися переможцям, щоб сформувати стабільний уряд.
https://www.currenttime.tv/a/v-latvii-prohodyat-parlamentskie-vybory/33869269.html

608