321
Чавунний посуд цінують за рівномірне нагрівання, здатність довго утримувати тепло та характерну скоринку на продуктах. Проте є ще одна особливість: під час приготування невелика кількість заліза з поверхні сковорідки може переходити безпосередньо в їжу. Наскільки помітним буде цей ефект, залежить від кислотності продуктів, вологості страви, тривалості нагрівання та стану самого посуду.
Кислі та вологі страви контактують із чавуном активніше
Найбільше заліза може переходити в соуси та інші вологі страви з помідорами, цитрусовими або іншими кислими компонентами. Сухі продукти, які контактують із поверхнею недовго, наприклад підсмажений хліб, зазвичай отримують значно менше металу. Новий чавунний посуд також може віддавати більше заліза, ніж добре витримана сковорідка з сформованим захисним шаром патини.
За словами фахівців, у певних умовах до страви може перейти кілька міліграмів заліза, але організм засвоює лише частину цієї кількості. Додатково корисним може бути поєднання продуктів, які самі містять негемове залізо — сочевиці, квасолі або гороху — з джерелами вітаміну C, наприклад солодким перцем чи помідорами.
Чавунний посуд не замінює лікування дефіциту
Використовувати сковорідку як спосіб лікування анемії або підтвердженого дефіциту заліза не варто. Кількість металу, що переходить у їжу, дуже змінюється залежно від рецепта та посуду, тому вона не може замінити діагностику, збалансоване харчування чи призначене лікарем лікування.
Додаткове надходження заліза також підходить не всім. Зокрема, при гемохроматозі організм накопичує його надмірно. Сам чавунний посуд потребує правильного догляду: сильно іржаву сковорідку не варто використовувати для приготування їжі, а після миття поверхню бажано добре висушувати.
