325
Повторне створення Каховського водосховища після війни може призвести до нової масштабної екологічної перебудови території, яка за кілька років після руйнування дамби вже почала перетворюватися на заплавний природний комплекс. Еколог Олег Листопад вважає, що затоплення цієї території стало б фактично третьою екокатастрофою для одного й того самого місця після первинного створення водосховища в радянський період та його різкого зникнення після підриву греблі.
Після осушення колишнього дна природні процеси почали розвиватися дуже швидко. На початковому етапі дослідники фіксували лише 11 видів рослин, а до кінця 2025 року їхня кількість зросла приблизно до 340. Під час нових експедицій екологи очікують знайти ще кілька десятків видів.
Серед рослин уже є рідкісні та охоронювані види, зокрема осока житня. Особливо помітною стала поява великого масиву молодого заплавного лісу. За оцінкою еколога, на території колишнього водосховища сформувалося приблизно 65 тисяч гектарів вербового лісу.
Якщо водосховище відновлювати в попередніх масштабах, цей природний комплекс доведеться прибрати або знову затопити. Залишити дерева під водою технічно проблематично: деревина почне гнити, частини рослин можуть спливати й потрапляти до турбін та інших елементів гідротехнічної інфраструктури.
Питання не обмежується будівництвом нової греблі. За словами Листопада, потрібно буде також відновлювати зрошувальні системи, а їхня вартість може виявитися навіть вищою за вартість самої дамби. Окремим великим проєктом стане підготовка дна майбутнього водосховища.
Саме тому дискусія про Каховське водосховище поступово виходить за межі простого сценарію «відбудувати як було». За кілька років територія вже сформувала нові екосистемні функції, і будь-яке рішення — залишити її сухою чи знову затопити — матиме масштабні довгострокові наслідки для природи, водного господарства та економіки півдня України.
