Дослідники з Єврейського університету в Єрусалимі з’ясували, як кокаїн поступово переводить поведінку мозку з гнучкого режиму в жорстке циклічне повторення одних і тих самих дій. Робота допомагає краще зрозуміти, чому залежність часто супроводжується нав’язливими рухами та втратою здатності легко перемикатися між різними типами поведінки.

Ключову роль відіграє смугасте тіло — ділянка мозку, яка бере участь у виборі дій, формуванні звичок і керуванні рухами. Порушення її роботи пов’язують не лише із залежностями, а й із синдромом Туретта, хворобою Паркінсона та іншими станами, де виникають повторювані рухові патерни.
Щоб детально аналізувати поведінку мишей, команда створила систему глибокого навчання STEREO. Вона автоматично розпізнавала різні дії тварин на відео й дозволяла оцінити, як поведінка змінюється день за днем під впливом кокаїну.
На початку миші виконували різноманітні пошукові дії та активно досліджували простір. Однак при регулярному впливі наркотику репертуар почав звужуватися. На п’ятий день понад 60% часу тварини проводили за монотонним облизуванням стін і підлоги.
Науковці пов’язали цей ефект із конкретною областю смугастого тіла, яка контролює рухи рота та морди. У ній працюють два основні нейронні шляхи — прямий і непрямий.
Прямий шлях умовно сприяє запуску дії, тоді як непрямий допомагає її зупиняти або перемикатися на іншу поведінку. Баланс між ними дозволяє мозку залишатися гнучким.
Експерименти показали, що активація непрямого шляху швидко припиняла нав’язливі повторення та повертала тваринам здатність переходити до інших дій.
Навпаки, стимуляція прямого шляху закріплювала повторювану поведінку. Особливо важливо, що такий ефект виникав навіть без кокаїну.
Це означає, що наркотик не створює абсолютно нову поведінкову програму. Він захоплює контроль над уже існуючими нейронними механізмами, які в нормі потрібні для запуску та повторення природних дій.
Автори вважають, що відкриття може бути корисним не лише для дослідження наркотичної залежності. Подібний дисбаланс між запуском і гальмуванням поведінки може лежати в основі деяких компульсивних та рухових розладів.
Наступне завдання — перевірити, чи можна безпечно впливати на ці нейронні контури у складніших моделях і чи допоможе це зменшувати патологічне повторення дій без порушення нормальної моторики.
https://www.newsru.co.il/science_hitech/27sep2026/cocaine_vg.html

4319