3129
Російські військові почали використовувати незвичайні схеми маскування кораблів Балтійського флоту, намагаючись ускладнити їх розпізнавання операторами та системами наведення безпілотників. На одному з малих протичовнових кораблів проєкту 1331М, що перебуває у Кронштадті, з’явилося фарбування, яке імітує фасад прибережної будівлі.
На корпус нанесли контури, схожі на вікна та двері, а над палубою встановили захисні сітки. Військові оглядачі припускають, що така схема має не стільки приховати корабель від супутників чи літаків, скільки заплутати низьковисотні дрони та системи комп’ютерного зору, які можуть автоматично розпізнавати цілі.
За даними профільних видань, корабель може бути одним із корветів типу Parchim II, які перебувають у складі Балтійського флоту. Ці судна були побудовані ще в 1980-х роках і використовуються для протичовнової оборони та патрулювання.
Новий камуфляж з’явився після серії українських ударів по російських кораблях і військово-морській інфраструктурі у Балтійському регіоні. У попередніх атаках безпілотники вже пошкоджували кораблі у Кронштадті та Виборзі, що змусило російське командування шукати додаткові способи захисту.
На інших кораблях російського флоту також помічали імпровізовані захисні конструкції — сітки, металеві каркаси та контрастні смуги. Частина таких рішень нагадує так званий осліпляючий камуфляж, який застосовували на флотах ще у Першу та Другу світові війни.
Принцип такого маскування полягає не в тому, щоб повністю приховати корабель, а в тому, щоб ускладнити оцінку його форми, напрямку руху та конкретних вразливих ділянок. У сучасних умовах це може бути спробою вплинути вже не лише на людський зір, а й на алгоритми машинного розпізнавання.
Експерти водночас сумніваються, що саме фарбування здатне забезпечити надійний захист. Позиції великих військових кораблів у базах добре відомі за супутниковими знімками, а сучасні безпілотники можуть використовувати одразу кілька каналів наведення.
Сам факт появи такого камуфляжу показує, наскільки серйозною загрозою для російського флоту стали дешеві ударні безпілотники. Вони змушують військових витрачати ресурси не лише на традиційну протиповітряну оборону, а й на нестандартні фізичні та візуальні засоби захисту.
Балтійський флот особливо вразливий через близькість баз до територій НАТО та зростання дальності українських безпілотних систем. Саме тому Кронштадт останніми місяцями перетворюється на один із головних полігонів для нових способів захисту кораблів.
https://ua.news/ua/war-vs-rf/rosiiani-maskuiut-viiskovi-korabli-pid-budinki-shchob-zaplutati-droni
