3114
Європейський Союз готується до складних переговорів щодо наступного семирічного бюджету, оскільки вимоги держав-членів і нові пріоритети значно перевищують доступний обсяг коштів. Брюсселю доведеться вирішувати, де скоротити сотні мільярдів євро, щоб профінансувати оборону, підтримку України, енергетичну безпеку, промислову політику та традиційні програми.
Основна проблема полягає в тому, що одночасно зростає кількість напрямків, які претендують на фінансування. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну оборонні витрати стали одним із головних пріоритетів, тоді як старі програми — аграрні субсидії та фонди регіонального розвитку — залишаються політично дуже чутливими.
Великі аграрні країни наполягають на збереженні фінансування Спільної сільськогосподарської політики. Для Франції, Іспанії, Польщі та низки інших держав це не лише економічне, а й внутрішньополітичне питання, оскільки скорочення субсидій може викликати нові протести фермерів.
Інша велика стаття — політика згуртованості. Менш заможні регіони ЄС отримують мільярди євро на дороги, інфраструктуру, модернізацію підприємств і розвиток громад. Країни Центральної та Східної Європи виступають проти різкого скорочення цих коштів.
Одночасно Єврокомісія хоче значно більше інвестувати у спільні оборонні проєкти, виробництво боєприпасів, протиповітряну оборону, супутникові системи та військову мобільність. Війна в Україні показала, що існуючих європейських потужностей недостатньо для довготривалої кризи.
Ще одна велика потреба — підтримка України. ЄС уже бере на себе довгострокові фінансові зобов’язання, і частина майбутнього бюджету має бути пристосована до ситуації, коли допомога Києву залишатиметься значною протягом багатьох років.
Брюссель також планує фінансувати зелений перехід, цифровізацію, штучний інтелект, енергетичну незалежність та конкуренцію з американськими й китайськими субсидіями. Усі ці програми потребують додаткових ресурсів.
Через це дедалі частіше обговорюється можливість збільшити власні доходи ЄС. Серед ідей — нові податки, мита, доходи від вуглецевого механізму та інші джерела, які зменшили б залежність бюджету від прямих внесків держав-членів.
Ще одне складне питання стосується обслуговування спільного боргу, який ЄС залучав для післяпандемічного відновлення. Повернення цих коштів також тисне на фінансові рамки й залишає менше простору для нових політик, які з’явилися після 2022 року.
Переговори обіцяють бути тривалими, оскільки кожна країна прагнутиме захистити власні пріоритети. Саме тому остаточний бюджет стане результатом складного компромісу між традиційними витратами та новими викликами, які ще кілька років тому не займали центрального місця в європейській фінансовій політиці.
