2696
У найдавніших шарах скельного укриття Обі-Рахмат в Узбекистані археологи ідентифікували крихітні трикутні кам’яні вістря віком близько 80 тисяч років. За розмірами, масою та характером ударних пошкоджень вони більше схожі на наконечники легких дистанційних снарядів, ніж на масивні вістря списів. Якщо функціональна інтерпретація правильна, складна метальна технологія могла існувати в Центральній Азії на десятки тисяч років раніше, ніж подібні знаряддя, відомі з раннього Homo sapiens у Західній Європі.
Обі-Рахмат розташований на південно-західному краю Таласького Алатау в системі Тянь-Шаню, приблизно на висоті 1250 метрів. Стратиграфічна товща перевищує десять метрів і охоплює період приблизно від 80 до 40 тисяч років тому. У шарі віком близько 70 тисяч років також знаходили дитячі рештки з поєднанням рис, які трактують як неандертальські та анатомічно сучасні.
Новий аналіз стосувався маленьких неретушованих трикутних вістрів. Їхня ширина менша за два сантиметри, маса становить лише кілька грамів, а камінь досить крихкий. Через це такі деталі погано підходять для важкого ручного або метального списа, де ударне навантаження набагато вище.
Дослідники порівняли макроскопічні й мікроскопічні сліди пошкоджень з експериментальними еталонами. Вістря мали характерні impact traces, а їхня ширина відповідає діаметрам легких древків, відомим за етнографічними даними для слабших луків.
Важливим аргументом стало сусідство з іншими типами зброї. У тому самому комплексі є значно масивніші ретушовані вістря — у 15–20 разів важчі й у три-чотири рази товстіші, які краще відповідають списам або дротикам. Отже, маленький розмір не був наслідком нестачі доброї сировини.
Особливо вражає порівняння з печерою Мандрен у Франції. Там у шарі віком близько 54 тисяч років є мікровістря практично тієї самої функціональної категорії. Обі-Рахмат старший приблизно на 25 тисяч років і розташований більш ніж за 6000 кілометрів.
Автори не стверджують, що технологія обов’язково напряму поширилася з Узбекистану до Франції. Проте знахідка робить Центральну Азію значно важливішою для дискусії про ранні технології Homo sapiens та шляхи заселення Євразії.
https://www.sciencedaily.com/releases/2026/09/260903064233.htm
