2597
Проєкт Hephaistos продовжив пошук так званих техносигнатур — можливих ознак технологічно розвинених цивілізацій — і за допомогою «Джеймса Вебба» перевірив ще дві зорі, які раніше виглядали як перспективні кандидати на частково побудовані сфери Дайсона. Спектроскопія JWST показала, що їхнє надлишкове інфрачервоне випромінювання має природне пояснення. Таким чином, обидва нові кандидати вибули зі списку, а пошук реальних аномалій став ще складнішим.
Сфера Дайсона — це не обов’язково суцільна металева оболонка навколо зорі. Початкова ідея Фрімена Дайсона полягала в тому, що дуже розвинена цивілізація може використати велику частину енергії своєї зорі.
Практичнішим варіантом вважають Dyson swarm — величезну кількість орбітальних колекторів енергії. Якщо така система перехоплює значну частину зоряного світла, енергія врешті має бути випромінена назад як тепло.
Тому астрономи шукають зорі, які виглядають занадто тьмяними у видимому світлі й одночасно мають незвичайно сильне середнє інфрачервоне випромінювання.
Project Hephaistos під керівництвом Uppsala University аналізує великі каталоги Gaia, 2MASS і WISE. У попередніх роботах команда вже відібрала кілька M-dwarf зір із підозрілими інфрачервоними надлишками.
M-карлики є найпоширенішими зорями Чумацького Шляху. Вони холодніші й тьмяніші за Сонце, тому пошук навколо них потребує особливо точного моделювання нормального спектра.
Два нові кандидати пройшли попередні фільтри й були обрані для спостережень JWST. Webb отримав зображення та спектри в інфрачервоному діапазоні.
Якби надлишок був наслідком штучної мегаструктури, дослідники очікували відносно гладкий тепловий спектр від великої кількості нагрітих конструкцій. Натомість дані показали особливості, краще сумісні з природними астрофізичними джерелами.
Одним із головних джерел хибних кандидатів є фонові галактики. WISE має значно нижчу просторову роздільну здатність, ніж JWST.
Через це далека інфрачервона галактика, розташована майже на одній лінії з близькою зорею, може зливатися з нею в один каталожний об’єкт. Тоді видиме світло належить зорі, а значна частина інфрачервоного — зовсім іншому джерелу.
Ще одна природна причина — навколозоряний пил. Пилові диски й хмари поглинають світло зорі та перевипромінюють його в інфрачервоному діапазоні, тому спектр частково може нагадувати очікуване waste heat технологічної системи.
У двох нових випадках команда не знайшла переконливого залишкового сигналу, який вимагав би штучного пояснення. Отже, жодна з перевірених зір не стала техносигнатурою.
Для пошуку це не просто негативний результат. Кожний відкинутий кандидат допомагає краще зрозуміти, які природні об’єкти найчастіше маскуються під можливі сфери Дайсона, і покращувати автоматичні фільтри для майбутніх каталогів.
Автори наголошують, що пошук техносигнатур відрізняється від твердження про існування інопланетної цивілізації. Це систематичний пошук фізичних аномалій, у якому будь-яке природне пояснення має бути перевірене й виключене до того, як об’єкт можна вважати справді незвичайним.
https://phys.org/news/2026-08-nasa-webb-telescope-dyson-sphere.html
