2556
Перехідний мілісекундний пульсар PSR J1227−4853 продемонстрував поведінку, якої раніше не бачили в жодного об’єкта цього класу. За 174 години радіоспостережень астрономи підтвердили 235 гігантських імпульсів — ультракоротких спалахів, які можуть бути в тисячі разів яскравішими за звичайне радіовипромінювання пульсара. В одну особливо активну годину 6 грудня 2020 року телескоп зафіксував одразу 114 таких імпульсів, а статистична картина спалахів виявилася схожою на поведінку повторюваних швидких радіоспалахів FRB.
Мілісекундними називають пульсари, які роблять оберт менш ніж приблизно за 30 мілісекунд. Вони є нейтронними зорями, які були «розкручені» до високої швидкості завдяки переносу речовини від зорі-компаньйона.
Перехідні мілісекундні пульсари ще рідкісніші. Вони здатні перемикатися між двома станами: рентгенівською системою з акрецією речовини та звичайним радіопульсаром.
Наразі підтверджено лише три такі системи. PSR J1227−4853 відкрили у 2014 році за допомогою Giant Metrewave Radio Telescope в Індії.
Він обертається раз на 1,69 мілісекунди. Дослідників особливо зацікавили дуже сильне магнітне поле біля так званого light cylinder і висока швидкість втрати обертальної енергії.
Light cylinder — уявний циліндр навколо пульсара, де точка, що оберталася б разом із магнітним полем, мала б рухатися зі швидкістю світла.
Сильне магнітне поле в цій області часто пов’язують із giant pulses. Такі спалахи надзвичайно короткі й можуть бути до 10 тисяч разів яскравішими за звичайний імпульс.
До цієї роботи їх знаходили лише приблизно у 19 пульсарів. Жоден із відомих перехідних мілісекундних пульсарів раніше не демонстрував такого режиму.
Команда Саптарші Саркара з National Center for Radio Astrophysics об’єднала два набори даних upgraded GMRT.
Перший містив близько 165 годин спостережень протягом п’яти років, другий — дев’ять годин вимірювань із вищою часовою роздільною здатністю.
Після очищення даних від радіоперешкод дослідники підтвердили 235 справжніх giant pulses. Деякі тривали лише трохи більше однієї мільйонної секунди.
Імпульси виникали не випадково в будь-якій фазі обертання, а концентрувалися у двох «гарячих точках» пульсового профілю.
В одній із зон імпульси були особливо вузькими — до 1,28 мікросекунди — і яскравішими за спалахи з другої області.
Це може вказувати на два різні механізми радіовипромінювання або дві різні ділянки магнітосфери.
6 грудня 2020 року активність різко підскочила: за одну годину було зареєстровано 114 giant pulses.
Коли команда проаналізувала статистику такого скупчення подій, вона побачила схожість із кластеризацією повторюваних FRB.
Швидкі радіоспалахи тривають мілісекунди й приходять із далеких галактик, а їхня фізична природа досі залишається предметом активних досліджень.
Автори не стверджують, що PSR J1227−4853 є прямим аналогом джерел FRB. Проте статистична подібність може допомогти перевіряти моделі того, як компактні магнітні об’єкти створюють серії надзвичайно коротких радіоспалахів.
https://phys.org/news/2026-08-rare-pulsar-unleashes-giant-pulses.html
