1839
Одна з найвідоміших картин Вінсента ван Гога може відтворювати реальний вигляд неба, а не лише уявний пейзаж. Дослідники з Південної Кореї зіставили деталі «Зоряної ночі» з астрономічними розрахунками й дійшли висновку, що художник міг спостерігати схоже розташування небесних тіл у липні 1889 року.
Що вдалося з’ясувати
Полотно було створене під час перебування митця у Сен-Ремі-де-Прованс. Дослідники звернули увагу на Місяць, дуже яскравий об’єкт, який вони пов’язали з Венерою, та групу зір, що може відповідати розташуванню скупчення Гіади.
Для перевірки гіпотези команда використала астрономічні реконструкції неба, історичні документи, листи Ван Гога та свідчення про погодні умови у Франції наприкінці XIX століття. Зокрема, учені розглядали передсвітанковий час 22 липня 1889 року.
Що означають результати
За розрахунками, цього ранку Місяць, Венера та зоряне скупчення могли утворювати композицію, подібну до зображеної художником. Відомості про ясну погоду також роблять пряме спостереження можливим. Проте встановити, що саме того дня виник остаточний задум картини, неможливо.
Ван Гог міг поєднати в одному полотні враження від кількох ночей, змінити розміри об’єктів і перебудувати пейзаж заради виразності. Саме тому астрономічна відповідність не означає буквальної фотографічної точності твору.
Нове дослідження пропонує цікаве поєднання історії мистецтва й астрономії. Воно не заперечує фантазію художника, а показує, що реальні спостереження неба могли стати основою для одного з найемоційніших його образів.
