2494
У соцмережах «кортизоловим животом» називають жирові відкладення навколо талії, які нібито є прямою ознакою високого гормону стресу. Навколо цього поняття вже сформувався цілий ринок дієт, добавок і «детоксів». Вчені застерігають: термін не є медичним діагнозом, а зв’язок між звичайним повсякденним стресом і жиром на животі значно складніший.
Кортизол справді відіграє важливу роль у роботі організму. Він бере участь у реакції на стрес, регулює рівень глюкози, впливає на тиск, запальні процеси й добовий ритм.
Патологічно високий рівень гормону може змінювати розподіл жирової тканини. Це добре видно при синдромі Кушинга — рідкісному стані, коли кортизолу в організмі справді надмірно багато протягом тривалого часу.
Але звідси не випливає, що будь-який жир на животі у звичайної людини означає надлишок кортизолу.
На форму тіла впливають генетика, вік, стать, менопауза, загальна калорійність раціону, рівень фізичної активності, сон, алкоголь та інші фактори.
Стрес може непрямо впливати на вагу. Під його дією частина людей менше спить, більше перекушує, частіше обирає калорійну їжу або відмовляється від фізичної активності.
Саме ці поведінкові зміни можуть поступово призводити до набору ваги, але це не те саме, що проста схема «кортизол піднявся — живіт виріс».
Експерти також критикують так звані «кортизолові детокси» і добавки для «підтримки надниркових залоз». Переконливих доказів, що вони зменшують жир на животі через вплив на кортизол, немає.
Якщо людина дійсно має симптоми патологічного надлишку кортизолу — різкі зміни зовнішності, слабкість м’язів, високий тиск, порушення глюкози, характерні розтяжки — потрібне обстеження в ендокринолога.
Для більшості людей значно ефективніша стратегія виглядає менш сенсаційно: достатній сон, регулярний рух, збалансоване харчування й робота зі стресом як із частиною загального здоров’я.
Тобто кортизол справді може бути пов’язаний із метаболізмом і розподілом жиру, але використовувати слово «кортизоловий» для будь-якої талії — надмірне спрощення.
