2494
У ксенотрансплантології встановили новий рекорд: 66-річний американець Тім Ендрюс прожив 271 день — майже дев’ять місяців — без діалізу з ниркою генетично модифікованої свині. Для галузі, яка ще кілька років тому залишалася переважно експериментальною, це один із найдовших періодів нормальної роботи тваринного органа в організмі людини.
Ендрюс страждав на термінальну ниркову недостатність, пов’язану з діабетом другого типу, і близько двох років перебував на гемодіалізі.
Його шанси отримати людську донорську нирку були дуже низькими — близько 9%, тоді як ризик померти, не дочекавшись трансплантації, оцінювали більш ніж у 40%.
У січні 2025 року лікарі Mass General Brigham пересадили йому нирку мініпіга породи Юкатан. Тварина мала 69 геномних модифікацій, створених для зменшення ризику відторгнення й інфекцій.
Таке редагування необхідне тому, що звичайний свинячий орган людська імунна система атакувала б практично одразу. Частину тваринних антигенів прибрали, натомість додали окремі людські гени, які допомагають тканинам краще «маскуватися» від антитіл.
Окремо в геномі свині знешкодили вбудовані ретровіруси, щоб зменшити теоретичний ризик передачі тваринної інфекції людині.
Пересаджена нирка почала працювати відразу після операції. Протягом майже дев’яти місяців лікарі не виявляли ані небезпечних антитіл, ані ознак свинячих інфекцій.
Зрештою орган довелося видалити через пошкодження кровоносних судин. Після цього Ендрюс повернувся на діаліз.
Попередній рекорд функціонування подібного ксенотрансплантата становив лише 52 дні, тому новий випадок суттєво розширив уявлення про можливості технології.
Лікарі вважають, що свинячі органи в майбутньому можуть використовуватися не лише як постійна заміна людських, а й як «міст» — тимчасове рішення, яке дозволить пацієнтові прожити довше до появи сумісного людського донора.
Саме так зрештою сталося з Ендрюсом: після повернення на діаліз він дочекався сумісної людської нирки раніше, ніж прогнозували лікарі.
