2400
На початку навчального року батьки часто починають уважніше придивлятися до постави дитини: чи не надто важкий рюкзак, чи правильно стоїть стілець, чи не сутулиться школяр за партою. Дитячий ортопед-травматолог і хірург Роман Йосипенко пояснює: важкий або неправильно підібраний рюкзак справді може спричиняти біль, дискомфорт і змінювати ходу, але сам по собі він не є причиною сколіозу.
Сколіоз — це не просто звичка сидіти з округленою спиною. Йдеться про стійку тривимірну деформацію хребта: викривлення відбувається не лише вбік, а одночасно зачіпає кілька площин і може супроводжуватися ротацією хребців. Саме тому звичайну сутулість і сколіоз не варто вважати одним і тим самим станом.
Найуважнішими батькам варто бути в періоди інтенсивного росту. Щодня спеціально оглядати дитину не потрібно, але час від часу корисно звертати увагу на три речі: чи залишаються плечі на одному рівні, чи симетрично розташовані лопатки та чи немає перекосу таза, коли одне стегно візуально виявляється вище за інше.
Якщо одна з таких асиметрій стала помітною, лікар радить показати дитину ортопеду. Додатково вдома можна провести простий тест Адамса. Для цього школяр стає спиною до дорослого, ставить стопи разом, випрямляє коліна і повільно нахиляється вперед із розслабленими руками.
Під час такого нахилу батьки можуть подивитися, чи не виступають ребра з одного боку сильніше, чи немає більш вираженого м’язового валика в поперековій ділянці і чи не відхиляється лінія хребта вправо або вліво. Сам тест не замінює огляду лікаря, але може допомогти вчасно помітити зміни.
Рюкзак при цьому залишається важливою частиною щоденного навантаження. Йосипенко радить носити його на двох плечах, а не перекидати одну лямку через плече. Модель має відповідати розміру спини: верх — приблизно на рівні плечей, низ — на рівні пояса, а не значно нижче.
Лямки краще обирати широкі й регульовані. Рюкзак має прилягати до спини, а не вільно бовтатися під час ходьби. Важчі підручники та інші предмети варто складати у відділення, розташоване ближче до спини, щоб навантаження розподілялося рівномірніше.
Орієнтовно наповнений рюкзак не повинен перевищувати 10% маси тіла дитини. Тобто для школяра вагою 25 кг це близько 2,5 кг. Водночас лікар підкреслює, що цифра не абсолютна: якщо дитина починає нахиляти тулуб уперед або змінює ходу, навантаження вже варто зменшити.
Значення має і взуття. Воно має відповідати розміру стопи, мати достатньо широкий носок, щоб пальці не стискалися, а підошва — бути гнучкою у передній третині та стабільнішою в середній і задній частинах. Важливо, щоб взуття добре фіксувалося на нозі й не дозволяло п’яті постійно вислизати.
Не менш важливе робоче місце. Стіл не повинен змушувати дитину постійно нахилятися, а стілець має давати опору спині. Стопи повинні діставати до підлоги або стояти на підставці. При цьому лікар не радить вимагати від школяра годинами сидіти в одній «ідеальній» позі: дитині потрібно мати можливість змінювати положення тіла.
На перервах головне — встати з місця. Йосипенко наголошує, що дитині важливо рухатися, розминатися, за можливості виходити на свіже повітря. Замість пошуку одного «правильного» рюкзака, стільця чи виду спорту батькам варто допомогти дитині знайти фізичну активність, яка їй справді подобається і яку вона буде виконувати регулярно.
