2509
Сезон танення морського льоду в Арктиці став приблизно на сім із половиною днів довшим, ніж наприкінці 1970-х і в 1980-х роках. Головною причиною є не стільки значно раніший початок весняного танення, скільки пізніше осіннє замерзання океану: після літа вода залишається теплою довше й довше віддає накопичене тепло атмосфері.
Такий висновок зробила міжнародна команда, яка узагальнила приблизно пів століття спостережень за морським льодом Арктики та Антарктики. Роботу очолила дослідниця University of Washington Мелінда Вебстер.
Арктичний морський лід виконує важливу кліматичну функцію завдяки високому альбедо. Його світла поверхня відбиває приблизно 60–90% сонячної енергії, тоді як темна вода відкритого океану — лише близько 7%.
Коли льоду стає менше, океан поглинає більше сонячного тепла. Наприкінці літа й восени ця енергія повинна вийти назад в атмосферу, перш ніж вода зможе знову замерзнути. Саме тому осіннє льодоутворення дедалі частіше починається пізніше.
Новий лід, що формується після довшого теплого сезону, також виявляється тоншим. Навесні та влітку його легше розтопити, тому формується позитивний зворотний зв’язок: більше відкритої води означає більше поглиненого тепла, а це ще більше затримує наступне замерзання.
Окремо дослідники звернули увагу на багаторічний лід, який переживає щонайменше одне літо. Його частка в Арктиці різко зменшилася, а сезонний тонкий лід займає дедалі більшу частину покриву.
Зміни відбуваються і зі снігом на поверхні льоду. За даними огляду, сніговий покрив став тоншим, а сам морський лід — більш гладким.
Це важливо для тварин. Полярні ведмеді та тюлені використовують снігові структури й лід для розмноження та вирощування потомства. Менша товщина та інша структура покриву змінюють доступність таких місць.
Зміни світла впливають і на мікроскопічні водорості, що ростуть усередині та під льодом і є основою полярної харчової мережі. Тонший сніг і лід пропускають більше світла, і організми, пристосовані до дуже темних умов, отримують зовсім інше середовище.
В Антарктиді довготривала картина менш однозначна, але останні роки принесли рекордно низькі показники морського льоду. Автори вважають, що до наступного Міжнародного полярного року 2032–2033 особливо важливо розширити прямі вимірювання обох полярних систем, оскільки супутникова площа льоду показує лише частину змін.
https://phys.org/news/2026-09-arctic-season-week-longer-1980s.html
