2017
Близько 2 000 років тому в римській віллі на північному сході Іспанії, за даними Popular Science, могли таємно шанувати маловідомого бога Сабазія. Про це свідчить керамічний фрагмент посудини з ручкою у вигляді двоголової змії, який археологи пов’язують із культом цього небесного божества.
Знахідка, описана в журналі Antiquity, натякає, що послідовники Сабазія були поширені значно далі, ніж вважали раніше: від регіонів сучасної Туреччини аж до Іспанії, тобто на відстань понад 2 000 миль.
Маловідомий бог у тіні великого пантеону
Головні боги Риму — Юпітер, Мінерва, Юнона, Марс, Вулкан — добре відомі й сьогодні. Але поруч із ними існували сотні дрібніших божеств і культів, які змінювалися залежно від місцевих традицій і впливів. Сабазій належав саме до таких «периферійних» богів.
Сабазій був небесним вершником і, за походженням, пов’язаний із Фракією та Фригією — регіонами на території сучасної Туреччини та Балкан. Його культ, за оцінками істориків, сформувався щонайменше 3 000 років тому, ймовірно, разом із переселенням індоєвропейських фригійців до Анатолії.
Попри власну унікальну іконографію, греки згодом ототожнювали Сабазія і з Зевсом, і з Діонісом, а в римську добу він асоціювався з Юпітером та Меркурієм. Відомо також, що його культ міг конфліктувати з місцевими фригійськими віруваннями, зокрема з шануванням богині-матері Кібели.
Двоголова змія з римської вілли
Артефакт із двоголовою змією виявили під час розкопок римської вілли приблизно за 200 миль на схід від Мадрида. Команда археологів з Університету Жирони досліджувала житловий комплекс, коли натрапила на фрагменти посудини з незвично оформленою ручкою.
Керамічний виріб, за стратиграфією та супутніми знахідками, датується часом правління імператора Августа — приблизно між 27 роком до н.е. та 14 роком н.е. Мінералогічний аналіз не дозволив однозначно встановити місце виготовлення посудини, але деякі деталі вказують, що вона могла походити з Північної Африки.
Змії були поширеним релігійним мотивом у Римській імперії й пов’язувалися з різними божествами, зокрема з Мітрою. Однак дослідники вважають, що саме двоголова змія на цій ручці, разом із контекстом інших знахідок у регіоні, найімовірніше відсилає до Сабазія.
Символи культу Сабазія
У римську епоху Сабазія зазвичай зображали не стільки у великих храмах, скільки через невеликі вотивні предмети. Найхарактернішим символом були маленькі бронзові або мідні руки — своєрідні амулети, прикрашені численними знаками: шишками, кільцями, блискавками та іншими емблемами. Їхнє точне значення досі залишається незрозумілим для істориків.
На сусідніх із віллою територіях раніше вже знаходили предмети, пов’язані з цим культом. Зокрема, в сучасній Каталонії виявили переносний бронзовий триптих із двома з трьох збережених панелей, датований тим самим періодом. У центрі композиції зображений Сабазій, оточений своїми культовими символами.
Саме сукупність цих знахідок — триптиха та нової кераміки з двоголовою змією — підсилює версію, що в регіоні діяла група послідовників Сабазія.
Як культ міг дістатися до Іспанії
Точний шлях поширення культу Сабазія з Малої Азії до Іберійського півострова залишається невідомим. Автори дослідження припускають, що в регіоні міг діяти мандрівний жрець із східної провінції імперії, який приніс із собою шанування цього бога.
Згодом мешканці римської вілли, ймовірно, включили Сабазія до власних домашніх релігійних практик. Це узгоджується з тим, що багато «східних» культів у Римській імперії спершу існували як невеликі, напівприватні об’єднання, а не як офіційні державні релігії.
Якщо інтерпретація знахідки правильна, вона суттєво розширює уявлення про географію навіть відносно малих і «маргінальних» культів. Дослідники підсумовують, що, всупереч поширеній думці, такі, на перший погляд, незначні релігійні течії могли формувати розгалужені мережі в межах усієї Римської імперії.
Знахідка з двоголовою змією показала культ Сабазія в Іспанії з’явилася спочатку на Цікавості.
