2844
Керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук розповів про масштабні наслідки системних атак на російські нафтопереробні заводи. За його словами, удари вже відчутно позначаються на логістиці та тіньовому флоті Росії, а також на можливостях російської армії.
Колапс логістики та тіньового флоту Росії
За словами Павла Лакійчука, визнання окупаційною владою Ростовської області загрози колапсу портів у Ростові-на-Дону, Таганрозі та Азові стало прямим результатом роботи Сил безпілотних систем. Йдеться про офіційне визнання ситуації, яке, на думку експерта, є наслідком саме цих ударів.
Ворог намагався обійти блокаду чорноморських портів через позапортову перевалку нафти в районі Керченської протоки за допомогою суден типу «річка-море». Саме ці судна опинилися під ударами, адже через них здійснювалася ця схема.
Близько чотирьох сотень одиниць оцих «річка-море» були ушкоджені або знищені силами безпілотних систем. Таким чином, колапс і корозія російської експортної тіньової машини пішли вглиб через Азов туди на Дон, – підкреслив Павло Лакійчук.
Отже, мова йде не лише про пошкодження окремих суден, а про ширший процес, який експерт описав як поступове ослаблення всього механізму нелегального експорту нафти.
Як змінилася тактика ударів по нафтопереробці
Паралельно українські захисники методично послаблюють російську нафтопереробну галузь. Станом на кінець вересня з 38 ключових російських підприємств 15 були повністю виведені з ладу, а ще 12 помітно скоротили виробництво пального. Таким чином, частина галузі вже не працює в повному обсязі, а значна кількість заводів скоротила випуск продукції.
Дефіцит ресурсів, що виник, безпосередньо впливає на спроможності ворога на полі бою. Російське військове командування вже змушене видавати накази про обмеження певних наступальних дій саме через гостру нестачу пально-мастильних матеріалів. Тобто удари по нафтопереробці мають пряме відношення до того, що відбувається на фронті.
Крім того, застосування нових систем наведення докорінно змінило схему повітряних атак. Якщо раніше дрони завдавали поодиноких точкових ударів по основних установках, то тепер на кожному заводі фіксують від 10 до 15 точок загоряння: вогонь одночасно охоплює технологічні вузли та місткі сховища з готовою продукцією. Саме тому наслідки атак виглядають як суцільне згарище на території підприємства, а не як окремі пошкодження.
Зокрема, вранці 6 листопада в Краснодарському краї після влучання безпілотників палав Афіпський НПЗ.
Джерело: 24tv.ua