1982
Початок вересня ще не обов’язково ставить крапку в сезоні томатів. Якщо кущі залишаються життєздатними, продовжують цвісти й не мають критичних уражень, вони можуть сформувати нові плоди. Однак догляд, який був доречним у період активного літнього росту, наприкінці сезону варто переглянути: рослині вже не потрібно нарощувати багато листя, натомість важливо допомогти їй спрямувати ресурси на зав’язування і достигання врожаю.
Насамперед варто оцінити, чи не перебувають кущі у стресі. Томати реагують на тривалу спеку опаданням квітів. Коли температура довго залишається високою, нормальне зав’язування може тимчасово припинитися. Тому в сонячні дні рослинам корисне часткове затінення, особливо з боку післяполудневого сонця.
Для цього не обов’язково встановлювати складні конструкції. Підійде світла тканина, сітка або матеріал для затінення, який не перекриває світло повністю. Його можна залишати на період спеки або використовувати лише у другій половині дня. Мета такого захисту — не створити холод і темряву, а зменшити перегрівання листя та квіткових грон.
Полив у вересні має бути глибоким, а не частим і поверхневим
Одна з важливих змін у догляді стосується поливу. Два-три рясні поливи дають кращий результат, ніж постійне поверхневе змочування верхнього шару землі. За глибокого поливу коріння прагне вниз, де волога зберігається довше, тоді як часте змочування лише поверхні привчає кореневу систему залишатися у зоні, яка швидко висихає.
Водночас заливати грядку не слід. Томати потребують рівномірно вологого, але не перезволоженого ґрунту. Там, де є можливість, зручно використовувати крапельний полив. Він подає воду до кореневої зони і майже не намочує листя.
Якщо полив відбувається зі шланга або лійки, краще спрямовувати воду до основи куща. Нижнє листя бажано берегти від постійних бризок землі й вологи. За необхідності листки біля поверхні ґрунту можна прибрати, особливо якщо вони пошкоджені або лежать на землі.
Додатково стабілізувати вологість допомагає мульча. Солома, суха скошена трава, подрібнене листя чи деревна тріска шаром приблизно 5–8 сантиметрів уповільнюють висихання ґрунту та захищають його від перегрівання. У мінливу погоду початку осені це допомагає уникати різких перепадів вологості.
Не стимулювати листя, а підтримати плодоношення
У період активного росту городники часто застосовують добрива з азотом, оскільки він сприяє розвитку зеленої маси. Наприкінці сезону такий підхід може бути недоречним. Якщо кущ отримує надлишок азоту, він продовжує активно нарощувати пагони та листя замість того, щоб спрямувати сили на плоди. Тому азотні підживлення на цьому етапі рекомендують обмежити.
Якщо квітів багато, але зав’язі мало, варто звернути увагу на запилення. Томати самозапильні, проте пилок усередині квітки має переміститися. На відкритій ділянці цьому зазвичай допомагають вітер та рух комах. У захищених місцях або за тихої погоди квіткові грона можна дуже обережно струшувати вранці. Таку процедуру повторюють протягом кількох днів.
У теплиці схожий ефект може забезпечити слабкий рух повітря від вентилятора. Ще один спосіб — м’який пензлик для перенесення пилку. Важливо не тиснути на квітки і не робити різких рухів, оскільки пошкоджена квітка вже не сформує нормальної зав’язі.
Окремої уваги у вересні потребує санітарний стан рослин. Білокрилка, попелиця, гусінь та ознаки в’янення можуть швидко послабити кущ, якому і без того доводиться працювати в умовах скорочення дня та мінливої погоди. Кущі варто регулярно оглядати, а проблеми усувати на ранньому етапі. Гусінь можна прибирати вручну, дрібних шкідників — збивати струменем води або застосовувати відповідні засоби захисту.
Таким чином, продовження плодоношення у вересні залежить не від одного «чарівного» підживлення. Рослинам потрібні стабільна волога, захист від сильного перегрівання, відсутність надлишку азоту, нормальне запилення та своєчасний контроль проблем. За сприятливої погоди здоровий кущ після такого коригування догляду ще здатен сформувати нову зав’язь і дати додаткову частину врожаю до завершення сезону.
