1687
Буряк часто сам показує, коли наблизився час збору: верхня частина коренеплоду виступає над землею, тому його розмір легко оцінити без викопування. Орієнтуватися лише на календар не варто — ранні й пізні сорти достигають у різні строки, а погода може прискорювати або сповільнювати ріст.
Для більшості столових буряків хорошим орієнтиром є діаметр приблизно 4–7 сантиметрів. У цьому розмірі коренеплоди зазвичай залишаються ніжними й соковитими. Якщо перетримати їх у землі, м’якоть може стати грубішою та волокнистішою.
Листя теж дає підказки
До кінця сезону нижні листки поступово жовтіють і втрачають пружність. Але це не єдина ознака стиглості: листя може змінювати колір через посуху або дефіцит живлення. Тому краще оцінювати одночасно розмір коренеплоду й строк сорту.
Для довгого зберігання буряк бажано викопувати в суху погоду. У мокрій землі коренеплоди сильніше забруднюються, а після збору довше просихають.
Землю підкопують вилами або лопатою з боку, намагаючись не порізати буряк. Пошкоджені коренеплоди зберігаються значно гірше й повинні бути використані першими.
Бадилля не відривають разом із верхівкою
Після збору листя зрізають, залишаючи короткі черешки. Виривати бадилля різким рухом небажано: можна пошкодити верхню частину коренеплоду й відкрити шлях для гнилі.
Перед закладанням у погріб буряк просушують у затіненому провітрюваному місці. Не потрібно мити коренеплоди перед довгим зберіганням, якщо на них немає великої кількості мокрої землі.
Головна помилка — чекати, поки буряк стане максимально великим. Для зимового запасу важливі не рекордні розміри, а зріла щільна шкірка, відсутність пошкоджень і своєчасний збір.
