Урожай картоплі може добре виглядати в день викопування, але це ще не означає, що його можна відразу засипати в мішки й віднести в льох. Перед тривалим зберіганням бульбам потрібні просушування, сортування та короткий період, коли проявляться приховані пошкодження.

Найкраще викопувати картоплю в суху погоду, коли земля не перезволожена. У мокрому ґрунті бульби сильніше забруднюються, а їхня поверхня довше залишається вологою.
Після збирання картоплю розкладають для просушування. Довго тримати її під прямим сонцем не потрібно: на світлі бульби зеленіють. Значно краще використовувати затінене місце з хорошою циркуляцією повітря.
Під час першого сортування відокремлюють картоплю з порізами від лопати чи вила, сильними ударами, гниллю та іншими видимими дефектами. Такі бульби не варто змішувати з основною партією для довгого зберігання.
Окремо можна відібрати посадкову картоплю. Для неї залишають здорові бульби типового для сорту розміру без ознак хвороб.
Після просушування врожай корисно деякий час потримати в прохолодному темному місці перед остаточним закладанням. За цей період стають помітнішими пошкодження або початкові ознаки гнилі, які не було видно одразу після викопування.
Льох або інше сховище теж потрібно підготувати. У ньому не повинно бути сирості, залишків зіпсованого минулорічного врожаю чи сильного затхлого запаху. Приміщення бажано заздалегідь провітрити.
Картопля погано переносить світло, тому зберігати її потрібно в темряві. Одночасно важлива вентиляція: у герметично закритому вологому просторі ризик гнилі зростає.
Протягом зими запаси періодично переглядають. Якщо з’явилися м’які або гнилі бульби, їх прибирають, щоб проблема не поширювалася на сусідні.
Якість зберігання залежить не тільки від льоху. Велику роль відіграють стиглість урожаю, погода під час викопування та кількість механічних пошкоджень. Тому підготовка картоплі починається ще на грядці, а не в момент, коли її вже занесли в сховище.

1719