Наприкінці літа можна думати не лише про осінній урожай, а й про квітник наступного сезону. Серпень підходить для посіву низки дворічних і багаторічних декоративних культур, які встигнуть сформувати молоді розетки та підготуватися до зими.

Серед рослин, які рекомендують висівати в серпні, називають віолу, маргаритки, незабудки, наперстянку, мальву, аквілегію, люпин і дельфініум. Для частини з них літній посів є традиційним способом отримати сильніші рослини до наступного сезону.
Віоли після серпневого посіву до холодів формують невелику розетку листя. Наступної весни вони швидше рушають у ріст і можуть зацвісти раніше, ніж рослини, висіяні вже після зими.
Схожа схема працює з маргаритками та незабудками. Вони не обов’язково мають зацвісти в рік посіву. Головне завдання наприкінці літа — отримати здорові сходи, які нормально укоріняться до морозів.
Грядку для посіву готують заздалегідь. Ґрунт повинен бути пухким, чистим від бур’янів і помірно вологим. Дрібне насіння не заглиблюють надмірно, інакше сходам буде складніше пробитися на поверхню.
У спекотні дні особливо важливо не дати верхньому шару землі пересохнути. Молоді сходи мають невелику кореневу систему й сильніше реагують на нестачу вологи, ніж дорослі рослини.
Якщо сходи виходять занадто густими, їх проріджують або пізніше розсаджують. Загущені молоді рослини витягуються, гірше провітрюються й сильніше конкурують за поживні речовини.
Серпневий календар окремо виділяє сприятливі періоди для декоративних посівів, але реальна погода залишається не менш важливою. У регіонах із ранньою осінню висівати такі культури краще раніше, щоб до морозів залишилося достатньо часу.
До зими молодим рослинам не потрібне активне азотне підживлення. Воно може спровокувати надмірний ріст ніжної зеленої маси. Значно важливіше забезпечити стабільну вологість і нормальне вкорінення.
Таким способом серпнева клумба працює вже на наступний сезон. Частина рослин перезимує у вигляді невеликих розеток, а навесні швидко відновить ріст і стане основою раннього квіткового оформлення.

1717