1399
Посадковий матеріал гладіолусів не варто переносити з мокрої землі відразу в закриту коробку. Після викопування бульбоцибулинам потрібні огляд, просушування й лише потім прохолодне зберігання. Від цієї послідовності залежить, чи не з’явиться гниль задовго до весняної посадки.
Як визначити час і підготувати матеріал
Потреба у викопуванні залежить від виду та клімату. Серед гладіолусів є більш витривалі форми, однак популярні великоквіткові садові гібриди в умовах холодної зими зазвичай зберігають у приміщенні. Вважати всі гладіолуси однаково зимостійкими лише через спільну назву не можна.
Після цвітіння листя ще певний час забезпечує накопичення запасів. Тому здорову зелену надземну частину не зрізають завчасно лише заради охайної клумби. Для викопування орієнтуються на завершення розвитку, пожовтіння листя, строки цвітіння й прогноз погоди, не допускаючи промерзання посадкового матеріалу.
Працюють обережно, підкопуючи рослину з відступом. Пошкодження лопатою, здерта поверхня й роздавлені ділянки знижують придатність до зберігання. Землю знімають без грубого тертя, після чого оглядають кожну бульбоцибулину.
М’які екземпляри, матеріал із пліснявою та вираженою гниллю відокремлюють. Не варто залишати їх у спільному ящику «до наступного огляду». Сорти підписують ще до остаточного пакування: після обрізування стебел відновити назви за зовнішністю буде складно.
Чому просушування не можна пропускати
Для гладіолусів потрібне триваліше підсушування, ніж для деяких інших теплолюбних бульбових культур. Орієнтир — близько трьох тижнів у сухому провітрюваному місці за помірного тепла приблизно 16–21°C. Це не означає, що матеріал потрібно тримати на гарячій батареї або під прямим сонцем.
Бульбоцибулини розкладають так, щоб повітря проходило між ними. Глибока щільно заповнена тара ускладнює просушування нижнього шару. Під час підготовки прибирають відмерлу стару бульбоцибулину; дрібні бульбобруньки, якщо їх залишають для розмноження, зберігають окремо та підписують.
Після просушування матеріал переносять у прохолодне сухе місце без промерзання. Для зберігання підходить повітропроникне пакування: воно має захищати від механічних ушкоджень, але не утримувати конденсат. Герметичний пакет із залишковою вологою створює небажані умови.
Узимку запас періодично перебирають. Підозрілі плями, розм’якшення й неприємний запах — привід негайно відокремити уражений матеріал та перевірити сусідні екземпляри. Якщо пліснява з’являється в кількох місцях, оцінюють умови в усьому сховищі, а не лише стан окремої бульбоцибулини.
