Краплі на внутрішньому боці покриття особливо помітні після холодної ночі. Удень повітря нагрівається й накопичує водяну пару, а під час охолодження волога осідає на холодних поверхнях. Проблемою стає тривале намокання листя й застій повітря: у таких умовах легше розвиваються хвороби, а вода з даху може потрапляти просто на рослини.

Звідки береться зайва волога
Воду в тепличне повітря віддають рослини, ґрунт, мокрі доріжки та відкриті ємності. Восени випаровування після поливу триває довше, тоді як день коротшає й поверхні швидко охолоджуються. Якщо приміщення щільно закрити відразу після вечірнього поливу, волога залишиться всередині на всю ніч.
Тому починають із режиму поливу. Воду подають ближче до початку дня та в кількості, потрібній культурі, не заливаючи проходи. Ранковий полив дає поверхням більше часу підсохнути, хоча сам по собі не усуває потреби у вентиляції.
Густота розміщення також має значення. У щільно зімкненому листі повітря рухається слабше, ніж у проході, тому загальний вигляд теплиці може бути оманливим. Горщики розсувають, відмерле листя та квітки прибирають, а рослини не притискають до холодного покриття.
Перевіряти потрібно не лише дах. Волога може довго триматися біля землі, у затінених кутах і між ємностями на суцільній полиці. Якщо саме там листя регулярно залишається мокрим до ранку, варто змінити розташування рослин і джерел води.
Як провітрювати в прохолодну погоду
Вентиляція виводить частину вологого повітря, але надто різке відкривання теплиці здатне переохолодити культури. У погожі дні кватирки відкривають поступово, оцінюючи температуру всередині й надворі. Постійний холодний потік безпосередньо на ніжне листя небажаний.
Якщо теплиця опалюється, керування вологістю пов’язане з обігрівом. Підігрів без повітрообміну не забирає воду з приміщення, а надмірне провітрювання без урахування температури швидко втрачає тепло. Режим налаштовують під конкретні культури, обладнання й погоду.
У неопалюваній споруді можливості інші. Сонячний день використовують для помірного провітрювання та просушування, а перед похолоданням стежать, щоб теплолюбні рослини не залишилися без захисту. Сам факт перебування під плівкою чи склом не гарантує плюсової температури під час морозу.
Термометр і гігрометр допомагають побачити, як змінюються умови протягом доби. Прилади розміщують поблизу рослин, уникаючи місця, яке постійно перегрівається сонцем. Разове денне вимірювання не показує, що відбувається вночі, тому корисно порівнювати кілька спостережень.
Якщо після зміни поливу та провітрювання вода й далі застоюється, перевіряють дренаж, протікання й надто мокрий субстрат. Витирання крапель може тимчасово допомогти, проте без зменшення надходження вологи вони утворюватимуться знову.
https://www.rhs.org.uk/garden-inspiration/seasonal/using-your-greenhouse-in-winter

1396