1331
Павло Зібров розповів про втрату близького друга та багаторічного помічника Сергія, який захищав Україну. Чоловік працював поруч із родиною артиста 13 років, допомагав у побутових питаннях і концертних справах, а з початком повномасштабної війни став до лав захисників.
Співак згадує, що Сергій давно перестав бути лише співробітником. Він знав усі потреби родини, допомагав із перевезеннями, супроводжував музичний колектив і був людиною, якій довіряли в різних ситуаціях.
Незадовго до зникнення військовий приїхав до Зібрових під час короткої відпустки. Він привіз гостинці господарям і навіть не забув ласощів для їхньої вівчарки Габі. Співак запам’ятав цю розмову як теплу зустріч із людиною, котра зберігала оптимізм попри фронтові труднощі.
За словами музиканта, Сергій телефоном привітав його дружину Марину з днем народження, а наступного дня зник безвісти під час бойового завдання. Для близьких почався довгий період невідомості.
Лише приблизно за рік тіло захисника повернули рідним, після чого його змогли поховати. Зібров наголосив, що такі втрати змінили його ставлення до життя й творчості. Під час війни йому стало важче писати безтурботні пісні, адже надто багато знайомих родин зазнали горя.
