2750
Гігантські титанозаври могли використовувати незвичайний спосіб інкубації яєць у прохолодній Патагонії. Нове дослідження 255 фрагментів шкаралупи показало, що яйця, ймовірно, були пристосовані до повного закопування у вологий субстрат.
Знахідки походять із формації Чоррільо на півдні Аргентини й датуються приблизно 66–69 мільйонами років. Це означає, що динозаври жили в регіоні наприкінці крейдяного періоду, незадовго до масового вимирання.
Шкаралупа виявилася надзвичайно пористою. У сучасних архозаврів подібна будова характерна для яєць, які не лежать відкрито, а перебувають у ґрунті або іншому вологому матеріалі. На поверхні вони занадто швидко втрачали б воду.
Дослідники розглянули кілька способів нагрівання гнізд. Активного геотермального джерела поруч не було, а прохолодний клімат високих широт робить звичайне сонячне прогрівання менш переконливим.
Тому найбільш цікавою версією стало тепло від органіки, що розкладається. Рослинний матеріал у гнізді міг працювати як природний компост і підтримувати температуру, необхідну для розвитку ембріонів.
