2882
Українські удари по російських нафтопереробних заводах дедалі сильніше впливають не лише на паливний сектор, а й на всю економіку Росії. Пошкодження НПЗ, проблеми з експортом нафти та логістикою збігаються зі зростанням бюджетного дефіциту й військових витрат. Кремль намагається компенсувати людські втрати прихованою мобілізацією, а атаки на критичну інфраструктуру оголюють нові вразливості держави.
Російський опозиційний журналіст Майкл Накі у коментарі пояснив, наскільки болючими для Росії стали українські удари по нафтопереробних заводах, як вони впливають на експорт нафти і чи здатна Москва надалі фінансувати війну в умовах бюджетної кризи. Він також оцінив масштаби людських втрат, наслідки прихованої мобілізації та вразливість критичної інфраструктури країни.
Масштаби руйнування нафтопереробки та експорту
Останні атаки українських безпілотників на російські нафтопереробні заводи, за даними галузевих джерел, продемонстрували безпрецедентну ефективність. За кілька тижнів Україна вивела з ладу близько 30 відсотків потужностей російської нафтопереробки. Ураження зазнали дев’ять із тридцяти п’яти найбільших НПЗ на території Росії.
Серед найважливіших цілей опинився порт Усть-Луга в Ленінградській області, ключовий експортний вузол на Балтиці. Масштабна пожежа була видна навіть з території Естонії, що свідчить про серйозні пошкодження терміналів перевалки нафтопродуктів. Також уражено установки термічної та первинної переробки нафти на Саратовському НПЗ, а підприємство в Кіришах повністю зупинено через пошкодження ключових технологічних вузлів.
Сумарна проєктна потужність постраждалих заводів становить близько 300 тисяч тонн на добу, а фактичне скорочення переробки сирої нафти може сягати 200 тисяч тонн щодня.
Наслідки швидко позначилися на експорті. Лише за один тиждень постачання скоротилися на 700 тисяч барелів на добу, досягнувши мінімуму за останні три тижні. Валова вартість російського морського нафтового експорту знизилася до шеститижневого мінімуму. Танкер, що перевозив російське дизельне паливо до США, розвернувся за кількасот кілометрів від Нью-Йорка і почав віддалятися від американських берегів, очікуючи нових розпоряджень. Одночасно зафіксовано призупинення відвантажень у порту Козьміно, де причали кілька днів поспіль пустували. Удар по нафтоперекачувальній станції в Самарі, важливому вузлі маршрутів на Усть-Лугу та Новоросійськ, додатково ускладнив логістику.
Фінанси, мобілізація та вразливість інфраструктури
Економічні втрати від руйнування інфраструктури накладаються на загальну кризу російських фінансів. Дефіцит федерального бюджету Росії з січня по жовтень склав 5,2 трильйона рублів, що на 38 відсотків перевищує весь запланований дефіцит на поточний рік. Попри високі світові ціни на нафту, нафтогазові доходи скоротилися на понад 14 відсотків порівняно з минулим роком. Військові витрати тим часом стрімко зростають: за оцінками аналітиків, цього року вони становитимуть 17 трильйонів рублів, що на 40 відсотків більше за початкові плани.
На тлі цих проблем Росія стикається з безпрецедентними людськими втратами, які змушують владу посилювати приховану мобілізацію. Звичайні громадяни опиняються в ролі штурмовиків, а родичі втрачають із ними будь-який зв’язок. Показовою є історія призовника з Нефтекамська, якого затримали на вулиці, відправили в зону бойових дій і згодом визнали зниклим безвісти, попри те що він продовжував виходити на зв’язок.
Аналіз витоку даних із російського реєстру актів цивільного стану свідчить, що близько 89 відсотків зареєстрованих смертей військових припадають на територію України або прикордонні російські області. Найбільше загиблих зафіксовано на напрямках головних російських наступів, зокрема в Покровському районі Донецької області. Ці цифри, за оцінкою, серйозно недооцінені через затримку між загибеллю та офіційною реєстрацією, однак вже зараз російські втрати б’ють усі історичні рекорди.
Окрім нафтопереробки, українські удари вражають інші критичні сектори. Атаки на дата-центри Яндекса призвели до безповоротної втрати частини клієнтських даних і змусили евакуювати суперкомп’ютери, що використовуються для розробки штучного інтелекту. Обвалення залізничного мосту в Архангельській області відрізало від решти країни цілі регіони, зокрема Республіку Комі та Воркуту. Обхідних шляхів немає, тому швидке відновлення сполучення унеможливлене.
Усе це відбувається на тлі підготовки до важкої зими, коли російські регіони можуть зіткнутися з тими самими проблемами з опаленням та електропостачанням, які окупаційна влада створила на захоплених територіях України. Комплексний вплив цих факторів створює безпрецедентний тиск на державну машину Росії.
Джерело: 24tv.ua