Удень легко відмовитися від шоколадки, а ввечері раптом тягне на печиво, морозиво чи шматок торта. Часто здається, що все залежить лише від сили волі. Насправді вечірня тяга до солодкого може залежати від того, що і скільки людина їла протягом дня, від рівня втоми й стресу, сну та усталених звичок.

Раціон протягом дня і голод увечері
Однією з найпростіших причин вечірньої тяги до солодкого є недостатня кількість їжі вдень. Кава замість сніданку, невеликий салат на обід і кілька перекусів можуть здаватися достатніми, доки ввечері не з’являється сильний голод. Організму потрібна енергія, а солодкі продукти є швидким і привабливим її джерелом, тому саме до них часто тягне в першу чергу.
Важлива не лише кількість їжі, а й її склад. Прийоми їжі з достатньою кількістю білка, клітковини та інших поживних речовин зазвичай допомагають довше відчувати ситість. Якщо ж день складається переважно з швидких перекусів, почуття голоду може повертатися швидше. Тому замість боротьби з вечірнім десертом іноді варто спочатку переглянути сніданок і обід.
Втома, стрес, сон і звички
Після робочого дня ресурсу для самоконтролю може бути менше, а бажання отримати швидке задоволення — більше. Солодка їжа приємна на смак і пов’язана із системами винагороди мозку, тож після складного дня шоколад або печиво легко перетворюються на спосіб розслабитися. Ця асоціація стає особливо міцною, якщо десерт регулярно супроводжує вечірній серіал або відпочинок.
Реакція на стрес у людей відрізняється. Хтось у напружені періоди майже не хоче їсти, а в когось, навпаки, посилюється бажання калорійної та особливо приємної їжі. Якщо солодке регулярно використовується як спосіб заспокоїтися після конфліктів, перевантаження чи тривожного дня, поступово може сформуватися зв’язок: стрес — десерт — полегшення.
Недостатній сон також здатен впливати на регуляцію апетиту та харчову поведінку. Після короткого або неякісного сну деяким людям складніше контролювати бажання з’їсти калорійну їжу. Тому, якщо вечірні перекуси стали регулярними, варто оцінити не лише раціон, а й те, скільки триває сон.
Іноді тяга до десерту є просто звичкою. Якщо протягом кількох років щовечора пити чай із печивом, мозок починає очікувати знайомого ритуалу, і бажання солодкого може з’являтися навіть після ситної вечері. Перевірити це можна, поставивши собі питання: чи готова людина зараз з’їсти звичайну їжу. Якщо ні, але конкретно шоколаду хочеться дуже сильно, справа, можливо, не лише у фізичному голоді.
Для більшості людей сувора заборона не є необхідною, а іноді вона навіть робить бажаний продукт психологічно привабливішим. Практичніше оцінити весь день: чи були нормальні прийоми їжі, чи достатньо білка та клітковини, чи не накопичився сильний голод до вечора. Невеликий запланований десерт цілком може бути частиною звичайного раціону. Водночас якщо вечорами регулярно виникають епізоди втрати контролю над кількістю їжі, після них з’являється сильне почуття провини або харчова поведінка суттєво впливає на життя, про це варто поговорити з лікарем або фахівцем із розладів харчової поведінки.
Іноді вечірня тяга до солодкого починається ще вранці — з пропущеного сніданку, надто маленького обіду, недосипання або дня, прожитого на каві та перекусах.
Джерело: expert.in.ua

2882