2883
Кварцовий пісок і рогове борошно, додані до вапняної суміші, допомагають захистити стовбури дерев від гризунів, травоїдних тварин і перепадів температури. Садівник-практик Олександр Бойко радить також додавати водоемульсійну фарбу, щоб покриття довше трималося на корі.
Коли потрібна побілка
Побілку нерідко вважають весняною роботою, хоча найбільше вона потрібна взимку та на початку весни. Саме тоді на деревах немає листя, а стовбури опиняються під прямим сонцем.
Коли кора інтенсивно нагрівається вдень, а вночі різко холоне, дерево розтріскується. Через тріщини можуть проникати збудники бактеріальних і грибкових хвороб. Найбільше тепла отримують південна та південно-західна частини стовбура, тому вони особливо вразливі. У групі ризику також нещодавно висаджені сади, адже молода кора ще тонка, а посаджені екземпляри, які одразу обрізають, менше захищені від яскравого сонця.
Біле покриття також стримує передчасне пробудження тканин під час зимової відлиги. Якщо після потепління настануть сильні морози, дерево без побілки може почати рости й постраждати від заморозків.
Чим і як готувати побілку
Фахівці не радять користуватися першою-ліпшою фарбою. Краще взяти спеціальний засіб для рослин, бажано з мікроелементами та іншими корисними складниками. Одна з рекомендованих сумішей містить пісок і борошно.
Для приготування знадобиться 500 мл вапняної фарби для дерев, по одній столовій ложці кварцового піску та рогового борошна і трохи води, якщо суміш вийде надто густою. Фарбу за потреби розводять за інструкцією виробника, додають пісок і перемішують, потім всипають рогове борошно і знову розмішують. Готувати суміш радять у суху безвітряну погоду.
Кожен складник має своє призначення. Біла вапняна фарба відбиває сонячне світло і зменшує коливання температури між днем і ніччю, кварцовий пісок знижує ймовірність, що тварини гризтимуть кору, а рогове борошно відлякує травоїдних запахом і смаком.
Олександр Бойко, який має великий сад, для розчину використовує гашене вапно. За рекомендацією виробника кілограм слід розводити у трьох літрах води, але на практиці він дотримується приблизно такої пропорції. Суміш він доводить до густоти сметани і додає водоемульсійну фарбу, яка, за його словами, зв’язує воду, вапно і саму себе. Готові суміші для його господарства виявилися надто дорогими, хоча він вважає «Мічурінку» найкращою. Після змішування розчин залишають приблизно на пів години, поки він активно реагує.
Перед новим шаром стовбур очищають щіточкою від залишків торішнього покриття, але обережно, щоб не пошкодити кору. Так нове побілення краще прилягає і не відпадає разом зі старим. За спостереженнями садівника, минулого сезону вистачило одного шару, який добре тримався.
Наслідки пропущеної обробки Олександр показав на дерevах у своєму саду: на сонці кора розтріскується, дерево хворіє, а на ньому з’являються грибки. Грибкові нарости він радить зрізати ножем.
Розчин наносять знизу вгору, покриваючи всю поверхню стовбура. Білити бажано на висоту 1,5–2 метри, аж до розгалуження гілок, і чим вище, тим краще.
Джерело: kurazh.org
