2882
Дослідження останків давньоєгипетських кішок, які зберігаються в Музеї природної історії Відня, показало, що багато тварин, призначених для релігійних ритуалів, жили в тяжких умовах. На їхніх кістках виявлено сліди хвороб, бійок і травм, зокрема завданих людиною.
Кішки в Стародавньому Єгипті та їхня колекція
У Стародавньому Єгипті кішки вважалися священними тваринами, пов’язаними насамперед із богинею Бастет. Мумії кішок приносили до храмів як дари божествам. Для задоволення попиту тварин, імовірно, розводили у великій кількості.
Учені вивчили колекцію з 131 кошачого черепа, яка потрапила до музею ще в XIX столітті. За архівними документами, більшість останків імовірно походять із Бені-Гасана, великого давньоєгипетського некрополя тварин у долині Нілу.
Дослідники з Королівського бельгійського інституту природничих наук та інших наукових організацій вивчали черепи, звертаючи особливу увагу на сліди хвороб, переломів і пошкоджень.
Сліди хвороб, бійок і травм
Понад половина останків мала ознаки травм або хвороб. У деяких кішок відсутні зуби, спостерігалися захворювання ясен і кісткові зміни, пов’язані з інфекціями. На інших черепах виявлено сліди укусів, що свідчать про бійки між тваринами.
Особливо тривожними виявилися пошкодження, які могли бути завдані гострими предметами або ударами тупих знарядь. Деякі травми, імовірно, призводили до загибелі тварин, тоді як інші встигали зажити.
На думку вчених, велика кількість пошкоджень може свідчити про утримання кішок у тісних приміщеннях, де інфекції легко поширювалися, а постійний стрес провокував агресію.
Більшість досліджених черепів належала домашнім кішкам, однак щонайменше сім відносилися до камишевих котів, більших диких представників родини котячих. Дослідники припускають, що цих тварин відловлювали молодими і утримували разом із домашніми кішками.
Датування та висновки
Радіовуглецеве датування дев’яти черепів показало, що вісім тварин жили приблизно між 380 і 40 роками до нашої ери. Один зразок виявився значно давнішим.
Учені наголошують, що дослідження не дозволяє точно відтворити умови утримання тварин. Водночас отримані дані суперечать уявленню про те, що кішки, призначені для підношення богам, обов’язково користувалися особливою турботою.
Результати роботи опубліковано в журналі Journal of Archaeological Science.
Джерело: www.newsru.co.il
