2873
Нарощування вій обернулося для жінки з Київщини хімічним опіком обох очей і судовою боротьбою за 50 тисяч гривень компенсації. Фастівський міськрайонний суд Київської області розглянув цивільну справу за її позовом до майстрині з нарощування вій, а згодом відмовив у задоволенні позову.
Суть справи
Позивачка стверджувала, що неякісна косметологічна послуга призвела до ушкодження її очей. 7 липня 2026 року вона звернулася до майстрині для нарощування вій. За її словами, до процедури стан здоров’я та очей був задовільним, жодних ушкоджень чи скарг не було.
Про майстриню жінка дізналася з Instagram, де ознайомилася з інформацією про її діяльність. Після телефонної розмови сторони домовилися про дату та час процедури. Як пояснила позивачка, перед отриманням послуги вона не перевіряла наявності в майстрині документів чи дозволів на відповідну діяльність.
Після нарощування вій жінка відчула біль, почервоніння та подразнення очей, згодом з’явився набряк. Про погіршення стану вона повідомила майстриню телефоном. За словами позивачки, майстриня відповіла, що раніше з подібною ситуацією не стикалася, і запропонувала прийти на огляд. Жінка вирішила не чекати та звернулася до іншого майстра, щоб зняти нарощені вії, а потім до клініки в Києві.
9 липня 2026 року лікар-офтальмолог Київського медичного центру «Добробут-поліклініка» встановив діагноз: хімічний опік кон’юнктиви та рогівки першого ступеня обох очей. Призначено лікування очними краплями.
Жінка вважала, що ушкодження очей виникло саме через неналежну якість послуги. Вона також стверджувала, що на момент процедури майстриня не була зареєстрована як фізична особа-підприємець і не надала документів, які підтверджували б законність її діяльності. Згодом, після звернення до органів захисту прав споживачів, майстриня зареєструвалася як підприємець. Позивачка звернулася до виконавчого комітету Фастівської міської ради та до Фастівського районного управління поліції. Під час обстеження за адресою, зазначеною у зверненні, працівники не змогли потрапити до приміщення, оскільки двері були зачинені. Поліція в межах розгляду звернення прийняла рішення про припинення перевірки, адже в описаних обставинах не виявила ознак кримінального або адміністративного правопорушення. Водночас у відповіді зазначалося, що у разі надання експертного висновку про причину опіку рогівки рішення буде прийнято згідно із законодавством.
2 серпня 2026 року жінка звернулася до суду через систему «Електронний суд». Вона просила визнати послугу такою, що надана неналежної якості, і стягнути з майстрині 900 гривень вартості процедури, 5 тисяч гривень матеріальної шкоди у вигляді витрат на лікування та 50 тисяч гривень моральної шкоди. Моральну шкоду вона обґрунтовувала фізичним болем, переживаннями, необхідністю лікування, стресом і погіршенням якості життя. Загальна сума заявлених вимог без урахування судових витрат становила 55 900 гривень.
Позиції сторін і рішення суду
Представниця відповідачки заперечувала проти позову та вважала вимоги необґрунтованими. Головним аргументом була відсутність доведеного причинно-наслідкового зв’язку між процедурою нарощування вій і ушкодженням очей. Вона зазначила, що консультативний висновок медичного центру лише підтверджує наявність діагнозу на момент огляду, але не містить висновку про те, що опік виник саме внаслідок процедури. Також сторона відповідачки стверджувала, що безпосередньо після процедури позивачка не скаржилася на біль чи дискомфорт, а на прохання надати фотографії стану очей вона відмовилася. Окремо наголошувалося, що під час зняття вій в іншого майстра могли застосовуватися невідомі хімічні засоби, а позивачка застосовувала ліки самостійно або за порадами третіх осіб.
Суд установив, що 7 липня 2026 року позивачка звернулася до відповідачки по послугу, і цей факт не заперечувався сторонами. Також було встановлено діагноз, поставлений 9 липня 2026 року. Проте ключовим питанням стало доведення того, що ушкодження виникло саме внаслідок неналежного надання послуги. Суд нагадав, що позивачка має довести факт заподіяння шкоди, її розмір і безпосередній причинно-наслідковий зв’язок, тоді як відповідач має довести відсутність своєї вини. Оцінивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивачка не довела факту заподіяння шкоди діями відповідачки. Сам лише діагноз хімічного опіку, за висновком суду, не був достатнім для покладення цивільно-правової відповідальності на майстриню. Оскільки підстав для відшкодування матеріальної шкоди не встановлено, вимога про компенсацію моральної шкоди також не підлягала задоволенню.
Фастівський міськрайонний суд Київської області відмовив у задоволенні позову в повному обсязі. Оскільки вимоги залишено без задоволення, судові витрати позивачки відшкодуванню не підлягають. Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом 30 днів із дня проголошення повного тексту.
Джерело: sud.ua
