2869
Російська економіка дедалі глибше занурюється в кризу, а плани Кремля на нові наступи дають збої. Грошей на війну бракує, набір контрактників фактично перетворився на примус, а регіони борються за пальне та бюджетні ресурси. Економічний оглядач Олександр Ширяєв пояснив, чому Кремль втрачає стратегічні перспективи.
Стратегічні ілюзії Кремля розвіюються
Російська верхівка дедалі частіше демонструє ознаки того, що війна наближається до завершення. Плани на літні та осінні наступи зірвано, а плацдармів для охоплення Слов’янсько-Краматорської агломерації створено не було. Енергетичний терор виявився безглуздим і нових результатів не принесе, тож мотивація набирати людей за будь-яку ціну стрімко падає.
Конфлікти між Генштабом і Міністерством оборони, а також між регіональними елітами та Міністерством фінансів лише посилюються. Замість руху до спільної мети починається внутрішня боротьба за ресурси. Росія переходить до нової стадії, на якій керівництво усвідомлює відсутність перспектив.
Тиснути на регіони, які несуть основний тягар контрактування, стає небезпечно. Бюджетну сферу скорочують у десятках суб’єктів федерації, наближається зима з дефіцитом дизельного палива, і ці проблеми нарощуватимуться, як снігова куля. Залити їх грошима вже неможливо.
Нагадаємо: після українських ударів по НПЗ окремі російські регіони почали обмежувати вивезення пального за свої межі, намагаючись насамперед забезпечити власні потреби. Це посилює конкуренцію між регіонами та загрожує цілісності російського економічного простору.
Додатковим ударом стає зовнішньополітична кон’юнктура: ціни на нафту падають, а Дональд Трамп, ймовірно, діятиме проти Путіна, щоб показати захист саме американських інтересів.
Примус до контрактів і боргова прірва
На тлі економічних проблем Росія намагається наздогнати план набору контрактників, який становив 410 тисяч осіб. Рекордні поставки окупантів на фронт у жовтні (понад 54 тисячі замість звичних 30 тисяч) – це не нова хвиля мобілізації, а використання недовитрачених фінансових резервів початку року, коли набір провалився.
Нагадаємо: за дев’ять місяців до війська вдалося залучити 263 тисячі осіб, що недостатньо для компенсації втрат армії. Регіони скорочують виплати за підписання контракту, а до штурмових підрозділів дедалі частіше потрапляють літні люди, важкохворі та іноземці.
Ніякої безкоштовної чи прихованої мобілізації в Росії зараз немає. Натомість діє жорсткий примус до контракту через шантаж і тиск, якому піддаються переважно люди з дуже низьким рівнем достатку, освіти та соціальної відповідальності. Іншого ресурсу для поповнення бойових частин у Росії просто немає.
Економічна криза змушує Кремль переходити до відкритого відбирання іноземного бізнесу. Перехід під зовнішнє управління заводів японського тютюнового гіганта JTI та інших міжнародних компаній – це не підтримка національного виробника, а відверте захоплення чужого майна для годування наближених олігархів. Тютюнова галузь лишилася чи не єдиною, яка зберігає рентабельність за середньої вартості кредиту 20–25%.
Серйозні інвестори до Росії більше не прийдуть, великих угод і мільярдних вкладень не буде. Борги російського бізнесу досягли максимуму за останні 20 років: кредиторська заборгованість за рік зросла на 28% і сягнула 155 трильйонів рублів. Підприємства використовують невиплату зарплат і затримку розрахунків з постачальниками як єдиний доступний кредит.
Схожа ситуація на ринку алкоголю. Підвищення мит на іноземний алкоголь є результатом лобістських зусиль братів Ротенбергів, які контролюють ринок міцних напоїв. Через падіння легального споживання на 20–30% вони намагаються захиститися від імпорту, а винороби вимагають підвищити мита на вина з країн Європи. При цьому споживання нелегального алкоголю стрімко зростає.
Росія входить у чорну смугу. Головний розрахунок Путіна на найближчі місяці – зафіксувати максимально можливий результат у війні та зупинитися для накопичення сил. Однак ця пауза може спричинити такі руйнівні процеси в економіці, що ідея повторного наступу розчиниться в повітрі.
Джерело: 24tv.ua