Яку користь приносять уявні друзі - навіть у дорослому віці

Уявні друзі часто асоціюють лише з дитинством, але дослідження свідчать, що вони можуть приносити користь і в підлітковому, і в дорослому віці. Ізобель Гейвуд розповідає про трьох найближчих друзів, яких вигадала ще в ранньому дитинстві.

Автор фото, John M Lund Photography Inc via Getty Images

Звичайний дитячий досвід

Ізобель Гейвуд згадує, що Капін, Мія та Ханна були її найближчими друзями з раннього дитинства. Разом вони плели вінки з ромашок, розглядали хмари та тренувалися стояти на руках. Вигадала вона їх не через самотність, сором’язливість чи брак справжніх друзів, а причин їхньої появи сама до кінця не розуміє.

Автор фото, Isobel Heywood

За даними психологинь Наомі Агіар і Марджорі Тейлор з Університету штату Орегон у США, до семи років дві третини дітей мають уявного друга, з яким вони регулярно спілкуються або про якого розповідають. Агіар, авторка книжки «Уявні друзі та люди, які їх створюють», пояснює, що такі діти мають не менше друзів, а кількість взаємних дружніх стосунків у них така сама, як і в однолітків. За її словами, майже в усьому вони не відрізняються від інших дітей.

Багато дітей вигадують друзів, бо це їм подобається і вони люблять спілкуватися. Агіар зазначає, що такі друзі часто з’являються, коли дитина залишається сама, і це не обов’язково ознака глибокої самотності, а радше бажання мати компанію саме в цю мить. Кожен уявний друг унікальний і може змінювати образ відповідно до потреб дитини. Агіар згадує дівчинку, чиїм другом був невидимий пакет молока: він розповідав їй, як це бути не людиною, а вона пояснювала, як це бути людиною.

Автор фото, Getty Images/BBC

Ізобель Гейвуд пригадує, що її власні уявні друзі з’явилися, коли їй було близько трьох років. Ханна й Мія були натхненні двома дівчатками з балетного фільму: вони не ходили, а стрибали, кружляли й повторювали балетні рухи, одягнені в однакові ніжно-рожеві боді, пачки та туфельки. Звідки взявся Капін, вона не знає. Він був старшим за трьох подруг, мав вишукані манери, тримався осторонь і за потреби давав мудрі поради.

Користь для розвитку, емпатії та дружби

Як свідчать дослідження, вигадані друзі можуть приносити більше користі, ніж просто компанію. Діти з такими друзями можуть бути менш сором’язливими, краще зосереджуватися, менше користуватися екранами та мати яскравіші образи в уяві. Марта Хіменес-Дасі з Університету Валенсії в Іспанії та її колеги виявили, що діти від чотирьох до шести років з уявними друзями мали вищі результати в тестах на розуміння психічного стану інших людей та емоцій. Тобто вони краще усвідомлювали, що в інших можуть бути власні переконання, бажання й наміри. Поки незрозуміло, чи таке розуміння розвивається завдяки спілкуванню з уявними друзями, чи навпаки: діти, яких цікавлять думки інших, частіше вигадують таких друзів.

Автор фото, Getty Images/BBC

Пейдж Девіс, доцентка кафедри психології розвитку та психопатології Лідського університету у Великій Британії, разом із колегами досліджувала, чи поширюється ця користь і на дітей з нейровідмінностями. Діти з аутизмом здатні заводити й підтримувати успішні дружні стосунки, однак їхній підхід до спілкування та розуміння емоцій часто відрізняється. Опитавши батьків 124 дітей з аутизмом, Девіс з’ясувала, що 49% учасників повідомили: їхня дитина вигадала уявного друга у віці від одного до 11 років. За словами експертів, таке спілкування дає змогу практикувати соціальні взаємодії, які даються непросто.

Агіар наводить приклад дитини, у якої є шкільний друг, що постійно краде її улюблену іграшкову вантажівку. Можливо, каже вона, уявний друг дитини теж краде її вантажівку. Завдяки уявному другові дитина може покричати, перепросити й домовитися про спільні правила.

www.bbc.com

Останні новини:  Сучасне життя змінює ДНК бактерій у нашому кишечнику