2852
Новий аналіз соціологічного опитування в США показує: навіть міцна довіра до науки зовсім не обов’язково витісняє віру в привидів, прокляття та інші форми магії. За даними дослідження, про яке розповідає ScienceAlert, серед людей, що зберігають релігійні зв’язки, поєднання раціоналістичних поглядів і незалежності від релігійної влади пов’язане з сильнішою вірою в магічні явища.
Що саме вивчали соціологи
Дослідників цікавило, що відбувається з надприродними переконаннями, коли вплив традиційних релігійних інститутів слабшає. Чи зникають разом із довірою до церковних авторитетів привиди, прокляття й «невидимі сили»? Чи люди починають самостійно відбирати, у що саме вірити?
Соціологи Пол Фрізе (Paul Froese) з Університету Бейлора, Айзея Кінг (Isaiah King) з Університету Карсон-Ньюман і Жуйцянь Лі (Ruiqian Li) з Американського університету проаналізували відповіді 1 812 дорослих американців з опитування Baylor Religion Survey 2025 року. Компанія Gallup збирала відповіді онлайн та поштою з січня по березень, а потім зважувала їх, щоб вибірка краще відображала структуру дорослого населення США.
Команда зосередилася на світогляді, який вони назвали «секулярним раціоналізмом». Дослідження показує, що в людській свідомості наука та надприродне не завжди жорстко протистоять одне одному.
Що таке «секулярний раціоналізм» у цьому дослідженні
Під секулярним раціоналізмом автори розуміють поєднання кількох установок:
- переконання, що наука є єдиним способом зрозуміти всі аспекти світу;
- наголос на розумі та людському досвіді у моральних рішеннях;
- самостійне трактування духовних вчень, без покори релігійним авторитетам;
- байдужість або низький інтерес до релігійних дискусій.
Високий показник за цією шкалою не обов’язково означав повний розрив із релігією. Деякі респонденти з високим рівнем секулярного раціоналізму все ще вірили в Бога, відносили себе до певної конфесії або відвідували богослужіння.
Міраж чи диво, магія чи забобон
Дослідники порівняли світоглядні установки з трьома групами надприродних вірувань: чудесами, магією та повсякденними забобонами. Вони розрізняли переконання, де фігурує божественне втручання, і ті, що не потребують бога чи спільної релігійної доктрини.
До «магії» зарахували віру в привидів, прокляття, духів, що мешкають у предметах, спілкування з мертвими, передбачення майбутнього та власне магічні дії. До «забобонів» — повсякденні практики на кшталт уникання слів, які нібито можуть «сполохати удачу» чи зіпсувати омріяний результат.
Результати показали: люди з вищими показниками секулярного раціоналізму рідше вірили в чудеса, тобто події, де діє Бог. Натомість їхні бали віри в магію та забобони були вищими.
Коли віра в науку підсилює віру в привидів
Детальніший аналіз виявив, що зв’язок між секулярним раціоналізмом і сильною вірою в магію проявлявся саме серед тих, хто зберігав релігійні зв’язки. Серед невіруючих, людей без релігійної приналежності або тих, хто ніколи не відвідував служби, ця залежність була не такою виразною.
У своєму описі результатів Лі навів приклад для групи людей, які вірять у Бога. Близько 40 % тих, хто поділяв секулярно-раціоналістичний підхід, схилялися до віри в магію. Серед тих, хто цей підхід відкидав, таких було лише 19 %.
Пояснення дослідників спирається на відмінність між особистою вірою та інституційною владою. Релігійна спільнота може визнавати чудеса, але засуджувати ворожіння чи спроби спілкуватися з духами. А член цієї спільноти, який більше довіряє власному судженню у духовних питаннях, може прийняти й ці ідеї.
Такий тип незалежності, за версією авторів, дозволяє частині надприродних вірувань зберігатися навіть тоді, коли довіра до релігійної ієрархії слабшає. Відповіді в опитуванні узгоджуються з цією можливістю, хоча саме походження переконань анкета безпосередньо не досліджувала.
Що це означає для вивчення віри
Для соціологів висновок один: сумнів у релігійній владі не завжди означає відмову від надприродного як такого. Щоб зрозуміти, у що люди справді вірять, недостатньо просто спитати про конфесійну приналежність. Потрібно враховувати, як саме поєднуються віра, довіра до науки та особисті духовні судження.
Двоє людей, які відвідують ту саму церкву, можуть мати зовсім різні уявлення про «невидимі сили», що існують у світі. Один погодиться лише з тим, що визнає його конфесія, інший доповнить це вірою в привидів, прокляття чи інші форми магії.
Обмеження дослідження і відкриті запитання
Автори наголошують, що їхні результати не доводять, ніби довіра до науки спричиняє магічне мислення. Показник раціоналізму не був тестом на рівень наукових знань чи логічного мислення.
Опитування охоплювало тільки дорослих у США і відображає їхні погляди в певний період часу. Воно не може показати, чи віра в магію загалом посилюється або слабшає з роками. Лі також зазначив, що деякі групи для порівняння були невеликими, тож висновки для них менш упевнені.
Автори вважають, що відстеження тих самих людей протягом тривалого часу могло б показати, як змінюються їхні уявлення про надприродне разом зі ставленням до релігійних інститутів.
Умовний «будинок із привидами», з якого починалася розповідь, не дає доказів існування духів. Натомість дослідження показує, які переконання люди можуть принести із собою, заходячи в такий дім: навіть упевненість у наукових поясненнях часто залишає місце для можливості невидимої присутності.
Опитування показало неочікуваний зв’язок між раціоналізмом і магією з’явилася спочатку на Цікавості.
