Бананова шкірка під троянду, шкаралупа під томати, кавова гуща під гортензію: домашніх рецептів «безкоштовних добрив» існує безліч. Проте кухонні відходи не стають живленням для рослин одразу після того, як потрапили в землю, а іноді можуть стати джерелом проблеми.

Справа в тому, пояснюють агрономи, що коріння засвоює поживні елементи переважно у розчинній мінеральній формі. Тому деякі популярні підживлення працюють зовсім не так, як їм приписують.
Часник, шкаралупа та цитрусові шкірки: що насправді відбувається
Часникову воду часто радять лити під кімнатні та городні рослини як універсальне «живильне» підживлення. Насправді забезпечити рослину помітною кількістю азоту, фосфору чи калію такий настій не здатний. Цінність часнику в іншому: у ньому є сірковмісні сполуки, зокрема речовини, що утворюються з аліцину й мають біологічну активність. Саме тому часникові настої іноді використовують як допоміжний засіб проти окремих шкідників, але це не робить їх добривом.
Не варто закопувати цілі зубчики часнику у вазони чи безпосередньо біля коренів. У вологому ґрунті вони можуть почати гнити або проростати, а концентровані часникові екстракти при надмірному використанні здатні подразнювати ніжні тканини рослин.
Основна маса яєчної шкаралупи є карбонатом кальцію. Це звучить як ідеальний засіб від дефіциту кальцію, проте великі шматки розчиняються в ґрунті надзвичайно повільно. Шкаралупа, насипана в посадкову лунку під помідори, не здатна швидко врятувати плоди від вершинної гнилі. Іноді навіть там, де кальцію в землі достатньо, через пересихання ґрунту рослина не може нормально транспортувати його до плодів.
Апельсинові, лимонні та мандаринові шкірки масово закопують біля рослин, але сенсу в цьому немає. Вони досить повільно розкладаються, можуть пліснявіти, а їхні ароматичні олії та інші активні речовини у великій концентрації зовсім не потрібні молодому корінню.
Кавова гуща та бананова шкірка: чому їх не варто сприймати як добриво
Одна з найживучіших порад для садівників: сипати використану каву під лохину, азалії та гортензії, щоб підкислити землю. Насправді значна частина кислот переходить у напій під час заварювання. Тому використана гуща зазвичай набагато ближча до нейтральної реакції й не замінює спеціальні засоби для підтримання кислого ґрунту.
Товстий шар вологої кавової гущі швидко ущільнюється, і на поверхні утворюється кірка, яка погіршує проникнення води та повітря. Гущу краще підсушувати й невеликими порціями додавати до компосту, перемішуючи з сухою органікою. Тоді вона працюватиме як компонент майбутнього перегною, а не як сумнівний «закислювач».
Бананові шкірки справді містять калій та інші мінеральні елементи. Але вони залишаються всередині рослинних тканин, доки мікроорганізми не розкладуть цю органіку. Тож шкірка, закопана під трояндою сьогодні, не почне «годувати» її калієм завтра. Ще менш корисною є популярна бананова вода: замочування шкірок не перетворює її на збалансоване добриво з передбачуваною концентрацією поживних речовин.
Шкаралупа, шкірки та кавова гуща не є сміттям, але й не є готовим підживленням, пояснюють експерти з садівництва. Найбільше користі вони дають після нормального процесу компостування. Саме тоді мікроорганізми перетворюють різнорідні кухонні залишки на стабільну органічну масу, яка покращує структуру ґрунту, утримує вологу й поступово повертає рослинам поживні елементи.
Джерело: radioclub.ua

2840