2791
Восени, коли садівники готують квітник до зими та проводять санітарне й формувальне обрізання троянд, з’являється чудова нагода розмножити улюблені сорти без додаткових витрат. Зрізані гілки не варто викидати, адже вони можуть стати повноцінним посадковим матеріалом. Троянди, вирощені живцюванням, часто мають міцніший імунітет, краще адаптуються до умов і стійкіше переносять примхи погоди чи атаки шкідників.
Які пагони обрати та як підготувати живці
Успіх усього процесу безпосередньо залежить від правильного добору материнського матеріалу та підготовки. Найкраще для живцювання підходять компактні сорти троянд: чим менший бутон у квітки, тим вищі шанси на успішне вкорінення. Для осіннього живцювання радять зрізати зелені пагони поточного року, які перебувають на початковій стадії одерев’яніння, досягають приблизно 8 міліметрів у товщину та мають міцну основу без грубих і жорстких прожилок.
Перш ніж братися за роботу, підготуйте весь необхідний інвентар: садові рукавички, гострий секатор або чистий ніж для ідеально рівного зрізу, чисту воду, дренажний шар, поліетиленову плівку та глибокі горщики з підготовленою землею, призначеною саме для живців.
Від здорової гілки відрізають частину завдовжки від 15 до 20 сантиметрів, на якій розташовано щонайменше від 3 до 5 добре сформованих і неушкоджених сплячих бруньок. Нижній зріз робиться навскіс під кутом 45 градусів, причому відстань від нього до найнижчої бруньки має становити рівно 1 сантиметр. Така коса форма, як зазначено, значно збільшує площу контакту з вологою. Верхній зріз роблять прямим, на відстані 3 сантиметрів від найвищої бруньки. Далі з нижньої частини живця акуратно обрізають усі листочки та шипи, щоб запобігти зайвому випаровуванню вологи та можливій гнилі.
Вибір місця висадки, захист і догляд
Перед тим як занурити живець у субстрат, його за бажанням можна обробити магазинними розчинами чи стимуляторами, які підтримують ріст і коренеутворення, або скористатися народними засобами, наприклад звичайною корицею. Водночас успіх укорінення головним чином залежить від свіжості пагона та вологості.
Перший варіант — глибокі горщики з дренажем на дні та сумішшю садового ґрунту з піском. Цей домашній спосіб вважається значно надійнішим: молоді рослини перебувають під постійним наглядом, менше страждають від сильних морозів, а з настанням весни їх можна без проблем пересадити у відкритий ґрунт.
Другий варіант — пряма висадка живців одразу на відкриту, захищену від холодних вітрів ділянку в саду. Незалежно від обраного місця, пагони садять приблизно на третину в землю (або заглиблюють на дві третини їхньої загальної довжини), залишаючи на поверхні лише одну-дві бруньки. Після цього субстрат навколо дбайливо ущільнюють і помірно зволожують.
Оскільки живцювання проводиться восени, молодим саджанцям життєво необхідний надійний захист від зимових холодів. У разі висадки у відкритий ґрунт над кожною рослиною споруджують захисну мінітеплицю: живець накривають звичайною пластиковою пляшкою зі зрізаним дном, а кришку з горловини обов’язково знімають. Така конструкція захищає пагони від крижаного вітру та різких температурних коливань, а відкритий отвір забезпечує циркуляцію повітря й запобігає появі зайвого конденсату. Для додаткового утеплення основу конструкції та землю навколо корисно прикрити хвойними гілками або сосновою корою.
До повного вкорінення живці потребують регулярної уваги: їх вчасно поливають, періодично провітрюють і уважно оглядають на відсутність шкідників і захворювань. Такий догляд допомагає виростити міцні здорові кущі для пишного цвітіння наступного сезону.
Джерело: vsn.ua
