2793
Дослідження, проведене в Університеті Макгілла та Університеті Торонто – Скарборо, виявило механізм, через який мозок може плутати небезпечні та безпечні спогади. Експерименти на мишах показали, що загроза стирає межу між цими спогадами, і це може пояснювати появу страху навіть у безпечних умовах. Результати опубліковано в журналі Nature Neuroscience.
Як проводили експеримент
Мишей навчали пов’язувати одне середовище з небезпекою, а інше з безпекою. Учені спостерігали за їхньою нейронною активністю, яка demonstrated дедалі загальніші закономірності. Через це розрізняти безпечні й загрозливі ситуації ставало все важче. Щоб наочно відтворити процес, дослідники використали експериментальну установку з елементами доповненої реальності. Вона дозволяла віртуально переміщувати мишей між середовищами без їхнього фізичного переміщення.
Активність сотень нейронів у гіпокампі відстежували в режимі реального часу за допомогою мініатюрних мікроскопів. Ключову роль у цьому процесі відіграв вентральний гіпокамп. Саме ця ділянка мозку бере участь в обробці емоційно значущих переживань, зокрема страху й тривоги.
Чому це важливо
Накладання спогадів про небезпеку і безпеку має еволюційну перевагу, адже дозволяє організму швидше реагувати на потенційну загрозу. Водночас надмірна активність цього механізму може пояснювати гострі реакції людей із посттравматичним стресовим розладом (ПТСР) на звуки, зображення чи обставини, що нагадують травматичний досвід.
Дослідження проводили на мишах, тож поки що невідомо, чи працює цей механізм так само в людей. Подальше вивчення процесу може допомогти в розробці нових підходів до лікування тривожних і травматичних розладів. Отже, це відкриває нові перспективи для розуміння механізмів пам’яті та страху, які можуть мати значення для клінічної психології та психіатрії.
Визначивши, як мозок обробляє спогади, пов’язані з небезпекою та безпекою, вчені можуть знайти нові шляхи лікування ПТСР та інших тривожних розладів. Це важливо для покращення якості життя пацієнтів. У майбутньому результати дослідження можуть стати основою для нових терапевтичних методів, спрямованих на корекцію сприйняття небезпеки та зменшення страху в людей.
Вивчення роботи мозку й далі відкриває нові горизонти в розумінні людської природи. Нещодавнє дослідження, наприклад, показало, що мозок здатний розпізнавати слова навіть під загальним наркозом. Це підкреслює складність нейронної активності та її вплив на свідомість, а також може мати значні наслідки для лікування різних розладів і для розуміння пам’яті.
Джерело: inkorr.com
