Мумії дітей інків показали, які наркотики давали перед жертвоприношенням

Як відбувалася капакоча і кого обирали

Капакоча проводилася з нагоди смерті чи сходження на трон правителя, великих свят або для умилостивлення богів під час стихійних лих. Для жертви відбирали дітей з усіх куточків імперії за ознаками виняткової вроди та «фізичної чистоти».

Часто їх спершу привозили до столиці Куско, де вони брали участь у пишних церемоніях, а потім у супроводі процесій вирушали до священних місць по всій імперії. Ці подорожі могли тривати місяцями й проходили через важкодоступні гірські райони. Найсакральніші місця розташовувалися високо в Андах, де дітей ховали разом із тонкими тканинами, керамікою та коштовними фігурками як дарами богам.

Раніше археологи вже знаходили на муміях сліди коки та алкоголю, тож було відомо, що перед смертю дітей одурманювали. Нова робота мала з’ясувати, які саме психоактивні речовини вони отримували та з якою метою – медичною, для полегшення стану, чи як частину релігійних практик зі зміненими станами свідомості.

Що показав аналіз волосся і нігтів

Дослідники взяли зразки волосся та нігтів у восьми мумій, яким близько 500 років. Волосся й нігті багаті на кератин, що «запечатує» хімічні сліди речовин, спожитих за життя. Оскільки ці тканини ростуть поступово, по їхній довжині можна відтворити історію вживання наркотиків за тижні й місяці до смерті.

У зразках шукали широкий спектр психоактивних сполук: стимулятори, галюциногени та речовини, пов’язані з лікувальними рослинами. Вживання коки виявилося майже універсальним: у всіх шести досліджених зразках волосся знайшли кокаїн і його метаболіт бензоїлекгонін, що відповідає жуванню листя коки – глибоко вкоріненої в андійській культурі практики.

Жування коки пригнічує голод і втому, тому могло допомагати дітям витримати виснажливі переходи горами. У частини дітей виявили також кокаетилен – сполуку, яка утворюється в печінці, коли кокаїн і алкоголь присутні в організмі одночасно. Це свідчить, що деякі діти отримували і коку, і алкоголь.

Алкоголь, імовірно, надходив у вигляді чичі – ферментованого кукурудзяного напою, який відігравав важливу роль у релігійних обрядах інків.

Сліди амазонської рослини в нігтях «Дівчини з Ампато»

Особливо інтригуючим виявленням стала речовина гармін у нігтях 14-річної дівчини, відомої як «Діва з Ампато» або Хуаніта. Гармін – психоактивна сполука, що міститься в кількох рослинах, зокрема у ліані Banisteriopsis caapi з Амазонії, яку використовують для приготування аяуаски. Вона блокує фермент, що розщеплює певні нейромедіатори, і може впливати на настрій.

Дослідники не змогли точно визначити, яку саме рослину споживала дівчина, але виявлення гарміну в неї та ще двох дитячих мумій з гори Ампато натякає, що рослини з Амазонії могли спеціально доставляти в Анди для ритуального використання.

За словами Сохи, її найбільше здивувала різноманітність результатів. Хоча кока була спільною для всіх, вживання інших речовин сильно відрізнялося, що вказує на значно складнішу й різноманітнішу підготовку дітей, ніж вважалося раніше.

Відсутність галюциногенів і що це може означати

Команда також шукала сліди речовин, здатних викликати галюцинації або глибоко змінені стани свідомості, які могли б бути частиною релігійної підготовки дітей до «священної місії». Однак результати виявилися несподіваними.

Попри цілеспрямований пошук, у зразках не знайшли жодних слідів таких галюциногенів, як мескалін, ДМТ чи буфотенін. Дослідники не можуть повністю виключити одноразове вживання цих речовин у фінальні години перед смертю, яке могло не встигнути відбитися у волоссі й нігтях. Та загалом відсутність галюциногенів натякає, що дітям, ймовірно, давали наркотики насамперед для полегшення фізичних і емоційних страждань під час останньої подорожі, а не для навмисного викликання видінь.

Історія однієї дівчинки та різноманіття в імперії інків

Мумія восьмирічної дівчинки з гори Чусча в Аргентині дала особливо детальне уявлення про останні місяці життя. Її волосся зберегло приблизно пів року «хімічної історії», і, аналізуючи різні його ділянки, вчені змогли простежити зміни за цей час.

Виявилося, що вживання коки в неї коливалося протягом кількох місяців, а в останній місяць перед смертю, ймовірно, зменшилося, тоді як з’явилися ознаки споживання алкоголю. Соха застерігає, що такі зміни можуть частково відображати не реальну зміну раціону, а особливості вбудовування сполук у волосся. Однак сам факт, що дівчинка отримувала і коку, і алкоголь, не викликає сумнівів.

Відмінності між дітьми можуть відображати й культурну різноманітність усередині Імперії інків. Вона включала багато спільнот із власними релігійними традиціями та місцевими божествами. Хоча капакоча була загальноімперським ритуалом, результати дослідження свідчать, що практики його проведення не були однаковими всюди.

Науковці припускають, що відмінності у вживаних речовинах могли пов’язуватися з вимогами конкретних гірських божеств і локальних культів. Це нагадує, що Імперія інків не була культурно однорідною: імперські релігійні практики могли включати значну регіональну варіативність.

Подальші дослідження священних гір

Команда планує детальніше вивчати речовини, використані в цих церемоніях, щоб краще зрозуміти походження дітей, їхнє життя до відбору на капакочу та етапи підготовки до жертвоприношення. Паралельно Соха та її колеги досліджують священні гірські місця в Андах за допомогою дронів, LiDAR і георадару, щоб відтворити ціліснішу картину ритуального ландшафту інків.

За уявленнями інків, гірські божества мали власні риси й впливали на воду, клімат і врожайність. Тож різниця в ритуальних практиках, яку вчені бачать у даних, може відображати саме специфіку цих місцевих культів. Дослідження опубліковане в журналі Antiquity й додає новий, дуже особистий вимір до нашого розуміння того, як інки поєднували імперську владу, релігію та жорстокі, але ретельно організовані жертвоприношення дітей.

Мумії дітей інків показали, які наркотики давали перед жертвоприношенням з’явилася спочатку на Цікавості.

cikavosti.com