2835
Естонія, Латвія, Литва та Польща направили Європейській комісії спільну заяву із закликом розірвати угоди про захист інвестицій з Росією. Такі угоди досі діють у 17 країнах-членах ЄС.
Чому країни Балтії та Польща закликають розірвати угоди
У Міністерстві закордонних справ Естонії пояснили, що двосторонні угоди про захист інвестицій (BIT) є міжнародними договорами. Вони регулюють узгоджені між сторонами умови взаємних інвестицій. Саме тому, на думку чотирьох держав, ці домовленості не можна розглядати лише як інструмент захисту капіталу.
У спільній заяві зазначається, що факти свідчать: угоди, укладені з Росією, використовуються для впливу на політику Європейського Союзу в інтересах Росії. Крім того, дія цих угод ставить під загрозу економічну безпеку ЄС загалом.
Зокрема, у договорах містяться положення, які заохочують інвестиції в Росію. Вони також дозволяють особам, щодо яких введено санкції, звертатися до міжнародного суду з позовами проти держав-членів Євросоюзу та ЄС загалом. Ці положення є частиною аргументації чотирьох держав.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна наголосив, що завдання Європейського Союзу – забезпечити, щоб міжнародна ізоляція Росії зберігалася без будь-яких поступок.
Тсахкна також пояснив свою позицію щодо самих договорів: «Договори з Росією, що діють на даний час, у сьогоднішній геополітичній ситуації більше не можна розглядати виключно як договори, укладені для захисту інвестицій. Країни-члени укладали угоди про захист інвестицій у той час, коли ще не усвідомлювали, що Росія становить довгострокову загрозу безпеці для всієї Європи. Ці угоди є прихованим каналом, що дозволяє Росії впливати на політику та економіку країн-членів через компанії. Ми не повинні дозволяти Росії впливати на політичні рішення Європейського Союзу через ці угоди», – заявив Тсахкна.
Пропозиції для Єврокомісії та очікування щодо рішення
Естонія разом із Латвією, Литвою та Польщею закликала Європейську комісію та держави-члени розробити спільний план подальших дій щодо вирішення цієї проблеми. Такий план має відповідати політиці ЄС стосовно Росії.
«Європа має стати ще сильнішою, і це передбачає звільнення від впливу Росії», – підкреслив Тсахкна.
Країни Балтії та Польща розраховують, що рішення буде знайдено вже в першому кварталі 2027 року. Водночас у МЗС Естонії зазначили, що країна ніколи не укладала з Росією договорів про захист інвестицій.
Контекст: прохання Пентагону та реакція Литви
Як відомо, агентство Reuters повідомило, що представники Пентагону звернулися до Литви та кількох інших країн НАТО з проханням пом’якшити риторику щодо загрози з боку Росії.
У відповідь на це глава литовського Міноборони Робертас Каунас заявив, що не має інформації про таке прохання. Він наголосив, що Литва ґрунтує свої заяви щодо Росії на фактах.
Джерело: www.eurointegration.com.ua
